У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Українська самохідна артилерійська установка 2С22 «Богдана» натовського калібру 155 міліметрів здатна знищувати окупантів на дальності понад 40 кілометрів. «Богдана» — гаубиця вітчизняного виробництва з унікальними тактико-технічними характеристиками. Розробником української САУ, яка стала рекордсменом у дальності пострілу, є інженери й техніки Краматорського заводу важкого верстатобудування.
Своє перше бойове хрещення самохідна гармата пройшла вже після широкомасштабного вторгнення рф. Про види вітчизняного озброєння на кшталт цієї САУ у відкритих джерелах доволі мало інформації. Але її застосування на полі бою є дуже важливим з погляду тактики дій артилерійських підрозділів.
Усім відомо, що завдяки «Богдані» влітку нашим захисникам вдалося знищити російський ЗРГК «Панцирь» на острові Зміїний у Чорному морі. Це суттєво допомогло під час проведення операції з його звільнення. Однак, наприклад, про той факт, що бойовий розрахунок «Богдани» вів вогонь і влучив у ворожу переправу поблизу Антонівського мосту на Херсонщині, — знає обмежене коло людей.
Своїми майстерними діями українські артилеристи «перекрили» важливу «артерію» з постачання зброї та боєприпасів росіянами для своїх окупаційних військ.
Журналістам АрміяInform вдалося поспілкуватися з одним з інженерів-розробників Краматорського заводу важкого верстатобудування, який сьогодні нищить ворога у складі бойового розрахунку української САУ «Богдана».
Наш співрозмовник — військовослужбовець Збройних Сил України, майстер обслуги САУ «Богдана» Юрій.
— Розкажіть, будь ласка, де після широкомасштабного вторгнення «Богдані» доводилось працювати по-бойовому?
— Застосування нашої бойової машини розпочалося у квітні. Нашій САУ довелося побувати майже в усіх гарячих точках на всій лінії фронту нашої оборони. Перша бойова робота була на Криворізькому напрямку. Потім перемістилися під Одесу, аби завдати ударів ворогові на острові Зміїний. Наступним завданням стала робота по Антонівському мосту на Миколаївщині. Потім нищили ворога на підступах до Енергодара. Кожна наша точка — звитяга, це героїчна історія звільнення України від російського окупанта, й ми цим пишаємось.
— У відкритих джерелах є чимало інформації про проведення випробувань гаубиці до 2022 року. А наскільки ефективно працює гармата в бойових умовах від 24 лютого?
— Спочатку слід зазначити, що весь розрахунок САУ — досвідчені артилеристи з бойовим досвідом. Майже всі вони захищали нашу країну під час проведення АТО/ООС. Сьогодні з упевненістю можна сказати, що ми єдині у світі, які підтвердили дальність роботи гаубиці звичайним снарядом на відстань понад 40 кілометрів. Ми зробили це в бойових умовах. Острів Зміїний став апогеєм дальності роботи зі знищення окупантів українською гарматою. Такі показники дальності польоту звичайного снаряда не підтверджувала жодна закордонна гармата, а тим більше під час бою.
— Читачам буде цікаво знати деталі роботи «Богдани» по Зміїному. Будь ласка, розкажіть про це детальніше?
— Місце позиції для стрільби з САУ було визначено майже на кордоні з Румунією в Одеській області. Дорога туди була нелегкою. Були просто жахливі відрізки, якими «Богдані» з її кразівською базою шасі доводилося буквально повзти. Однією з родзинок нашої подорожі став сплав самохідної гармати на понтоні протоками дельти Дунаю.
Складність нашої роботи по острову була зумовлена погодними умовами, що змінювалися майже щогодини. Важко було проводити розрахунки для стрільби. Постійно змінювалися напрямок та сила вітру. До того ж погода на березі дуже відрізняється від погоди над морем. Також на той час не було чим прикрити нас за допомогою засобів ППО від ворожих літаків із суходолу. Проте у цьому питанні нам пощастило.
Перший день стрільби був невдалим. Ми виконали шість пострілів, однак не влучили. Уже наступного дня ми провели вивіряння гармати й були готові до стрільби о сьомій ранку. Проте над морем стояв туман і довелося чекати…
Після восьмої ранку здійснили до десяти пострілів і вже готові були розпочати ураження цілей на острові. У наших інтересах працювала велика команда військових фахівців. Зокрема в небо був піднятий безпілотник для корегування вогню. Після ще кількох пострілів на Зміїному запалав «Панцирь» та зникли ознаки роботи російської станції РЕБ. Пізніше Генеральний штаб підтвердив, що цілі подавила наша «Богдана». Тож саме ми дали подальшу можливість завдавати ударів по острову іншими силами ураження.
— Жіноче ім’я Богдана означає Богом дана. Вона — єдина «жінка» у вашому чоловічому колективі. Які відчуття у вас та інших хлопців із розрахунку щодо неї?
— Вона справді наша, рідненька. Іноді поводиться з вибриками, ламається… Прислухаємося та придивляємося до неї, ремонтуємо за потреби. У нас із нею особливі стосунки. Ми її полюбили та прикипіли до неї. Знаємо всі її тонкощі, оберігаємо від ворожих обстрілів, а вона навзаєм — слухається нас і намагається не підвести.
