Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Прояви гібридної війни росії проти України мають задавнене коріння, простежити за яким можна щонайменше від другої половини XVII століття. Вже тоді інспіровані москвою антиукраїнські виступи та спроби захоплення влади маскували під місцеві протистояння. Особливо ж яскраво російські спроби видати зовнішню агресію проти української держави за буцімто внутрішній громадянський конфлікт проявилися під час революційних подій 1917–1921 років. Прямому збройному нападу росії на Україну тоді передували спроби захоплення влади з опорою на нібито місцевих прибічників російських агресорів.
Поваливши 7 листопада 1917 року російський тимчасовий уряд у петрограді, російські більшовики взяли курс на збройне захоплення влади по всій території колишньої російської імперії. Зробити це планувалося й в Україні, для чого планували використати збільшовизовані російські військові частини та загони червоної гвардії. Попри очевидну підтримку Центральної Ради з боку українців, переконливо засвідчену численними маніфестаціями й зібраннями від березня до листопада 1917 року, а також проголошення ІІІ Універсалом Української Народної Республіки, російські більшовики намагалися дискредитувати законні українські органи влади, звинувачуючи їх у контрреволюційності та буржуазності.
Захопити владу в Києві більшовики планували за петроградським сценарієм, встановивши збройний контроль над арсеналами зброї, шляхами сполучення, засобами комунікації, приміщеннями державних органів УНР тощо. Українські військові формування, які підтримували Центральну Раду, слід було ізолювати й або роззброїти, або схилити до повного чи часткового переходу на бік більшовиків. Планували повстання на 12 грудня (30 листопада за старим стилем) 1917 року.
Щоб убезпечитись від державного перевороту, українська влада мусила діяти на випередження. Дізнавшись про плани перекидання до Києва збільшовизованих частин 2-го Гвардійського корпусу й розуміючи, що ці сили може бути використано для збройного виступу проти Центральної Ради, генеральний секретар військових справ Симон Петлюра розіслав розпорядження заборонити будь-яке пересування військ по території УНР без дозволу української влади.
Повідомляю начальників військових округ Української Народної Республіки, начальників залог та всього українського війська, що військові ешелони не мають права ні в’їжджати, ні переїжджати без спеціального наказу військового генерального секретарства та відповідних органів. Дозволи на пересування ешелонів мають силу в тім разі, коли ешелони мають документи і посвідки від українських комісарів та українських організацій.
Забезпечуючи виконання цього розпорядження, Перший український корпус генерала Павла Скоропадського зупинив збільшовизовані частини 2-го Гвардійського корпусу в районі Жмеринки, роззброїв їх і відправи до росії. Це стало першим кроком на упередження антиурядового повстання у Києві. Він позбавив столичні загони більшовиків надії на збройну підтримку ззовні, що суттєво вплинуло на готовність значної частини їхніх бійців чинити опір українським частинам.
Одночасно повідомлення про спробу руху більшовицьких частин до столиці підтвердило наявну інформацію про те, що у Києві готується збройний виступ проти чинної української влади. Це спонукало вірні Центральній Раді українські війська діяти на випередження й роззброїти заколотників до того, як вони почнуть виступ. Діючи цілком самостійно без спеціального наказу, хоча і з відома голови Генерального секретаріату Володимира Винниченка та генерального секретаря військових справ Симона Петлюра вночі з 11 на 12 грудня 1917 року Перша українська сердюцька дивізія на чолі з підполковником Юрієм Капканом оточила й роззброїла всі збільшовизовані частини, що перебували у Києві. Солдатів росіян примусово залізницею відправили до росії, а українців демобілізували.
…відібрано було зброю у вояків-неукраїнців понтонного батальйону, третього та п’ятого авіаційних парків, легкої гірської батареї, арсеналу, артилерійського складу та у тяжкого артилерійського дивізіону, що стоїть за Дніпром у Броварах. … Роззброєне військо розпускається по домах. Вчора рано його було посаджено у вагони і частину вивезено з Києва до московщини.
Проведена операція була блискучою у своєму виконанні й, за винятком кількох жертв, майже безкровною. Вона запобігла реалізації в Києві петроградського сценарію захоплення влади місцевими збройними формуваннями, втілення якого прагнули більшовики. Українська Народна Республіка виявила спроможність протистояти внутрішнім загрозам й успішно долати їх, чим переконливо довела свою життєздатність. Зрив початкових планів більшовиків змусив російський раднарком у петрограді відмовитися від плану захоплення влади в Україні зсередини й вдатися зрештою до відкритої зовнішньої збройної агресії — нападу росії на Україну з частковою опорою на місцевих колаборантів.
читайте також:
Ці події понад сторічної давнини мають прямі аналогії з новітньою історією. Втративши внаслідок Революції Гідності можливість встановити в Україні підконтрольну москві владу зсередини, російська федерація вдалася спочатку до локальної збройної агресії в Криму та на Донбасі 2014 року. Одночасно кремль продовжив розхитувати українські владні структури зсередини, сподіваючись досягти бажаного результату, комбінуючи зовнішній напад із внутрішніми деструктивними діями. Коли ж і це не спрацювало, єдиним виходом для росії лишився відкритий широкомасштабний напад, до якого вона вдалася 24 лютого 2022 року.
Так само, як і понад століття тому, це стало свідченням недолугості російських спроб зруйнувати Україну зсередини. На заваді ворожим намірам постала внутрішня сила та єдність українського суспільства й української держав, які не лишають сумнівів у перемозі над ворогом.
* Газети датовано за старим стилем.
