У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
Про це розповіла парамедик Медичного батальйону «Госпітальєри» Тетяна Васильченко під час брифінгу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими щодо визволених із російського полону українських жінок у Military Media Center.
— Найскладніше в полоні — це позбавлення волі, волі на пересування, на висловлювання, на думку. Охорона тривалий час там, де ми перебували, складалася з представників «днр», які працювали у виправних закладах. Вони ставилися до нас, як до зеків. Принижували, ставлення було негативне, психологічний тиск був відчутний, — розповіла Тетяна Васильченко.
Пані Тетяна підкреслила, що не могло бути й мови про табір для військовополонених, який відповідає хоча б якимось критеріям Женевської конвенції. І тільки жага до волі й бажання повернутися допомагали українським полоненим триматися.
Рашисти переконували бранок, що про них забули: «Ви — жінки, на кого вас міняти?».
— Однак віра в те, що Батьківщина про нас не забуває, тримала нас увесь цей час. Наша віра в керівництво держави, в те, що в нас демократичне суспільство. Все можна змінити, але Батьківщину — ніколи, — наголосила звільнена полонена.
Тетяна Васильченко залишається у складі Медичного батальйону «Госпітальєри» та продовжить працювати парамедиком.
