Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
Однією з найбільш тривожних тем для українського та й міжнародного суспільства є нещодавні заяви президента рф про те, що кремль готовий використати ядерну зброю проти України. Формальним приводом для цього він називає «захист російських територій», якими він оголосив тимчасово окуповані рашистськими військами українські території. Враховуючи те, що Україна буде боротися за свої землі, як і за своїх людей, які там проживають, побоювання, що рф таки може застосувати ядерну зброю проти України зростають.
Ще під час 77-ї Генасамблеї ООН, яка відбувалася якраз у час, коли путін оголошував про таку «можливість», світові лідери застерегли рф від використання ядерної зброї. Зокрема Президент США Джо Байден заявив, що це стане найсерйознішою ескалацією з часів Другої світової війни й рф неодмінно отримає відповідь. Нині на підтримку України та з приводу невизнання анексованих росією українських територій у її складі висловилися більшість представників цивілізованого світу. Та дедалі більше обговорень спричиняє саме загроза ядерного впливу на Україну з боку рф.
Тож чи можливий сценарій застосування росією ядерної зброї проти України та які в такому разі будуть наслідки, а також про ядерну зброю, яка є в рф, говоримо з директоркою Одеського центру з питань стратегічних студій та ядерного нерозповсюдження Поліною Сіновець.
— У контексті ядерного шантажу з боку рф одразу визначмо поняття, що таке ядерна зброя та яку небезпеку вона становить для України.
— По-перше, треба сказати, що ядерна зброя поділяється на два типи: тактична та стратегічна. Тактична ядерна зброя — це невеликі ядерні боєголовки та системи доставки, призначені для використання на полі бою чи для завдання обмеженого удару. Вони призначені для знищення цілей противника в певній місцевості, без масових радіоактивних опадів.
Найменша тактична ядерна зброя може бути менш як кілотонна (виробляти еквівалент тисячі тонн вибухового тротилу). Найбільші з них можуть досягати 30 кілотонн.
Стратегічна ядерна зброя більша (до 1000 кілотонн) і запускається з великої відстані. Для порівняння, атомна бомба, яку США скинули на Хіросіму в 1945 році, мала потужність 15 кілотонн.
Тобто якщо ми говоримо про небезпеку для України, то це тактична зброя, яка може бути і є в усіх місцях зберігання російської ядерної зброї. Тобто вона не дуже великої потужності, але зрозуміло що завдасть не лише руйнування, а й спричинить радіаційне ураження людей та забруднення місцевості.
— Чи є у нас інформація про те, скільки наразі ядерної зброї є у рф та якої вона потужності?
— Ми можемо говорити приблизно, скільки в них є великої зброї або скільки меншої, але точної цифри ніхто назвати не зможе, бо насправді показники змінюються кожних кілька місяців. Ми знаємо, що розгорнутих ядерних боєголовок там близько 1474 (на березень 2022-го), але не розгорнутих може бути ще стільки ж. За даними американської розвідки, росія має близько 2000 одиниць тактичної ядерної зброї.
Варто зазначити, що тактичні ядерні боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які зазвичай використовують для доставки звичайних вибухових речовин, як-от крилаті ракети та артилерійські снаряди.
Тактична ядерна зброя також може бути використана з літаків і кораблів, зокрема як протикорабельні ракети, торпеди й глибинні бомби.
— Існують досить оптимістичні думки стосовно російського ядерного озброєння. Нібито росіяни її не дуже добре доглядали, тож більшість цих ракет наразі — недієздатні.
— Думаю, ні. Ядерне озброєння — це чи не єдина галузь, на яку росія завжди виділяла шалені гроші. Навіть була така думка, що конвенційна армія рф була розвалена, тому, що путін завжди вважав, ще на початку двохтисячних, що росія і США, які володіють ядерною зброєю, є володарями світу. Все інше не має значення. Він навіть свого часу призначив міністром оборони людину, яка була до того директором меблевого магазину й нічого не мала спільного з армію. Але путін йому сказав: «не хвилюйся, просто можеш розпродати там всього половину, бо в нас є ядерна зброя, лише не бери собі більше як два відсотки». Тобто ми самі бачимо, що результат цього — це той катастрофічний стан у якому була та й наразі є російська армія. І дуже добре, що вони довели себе до такого стану. Більшість тих снарядів, які вони проти нас застосовують, уже пройшли свої терміни придатності ще багато років тому. Усі ті Х-22, «Точка-У», навіть С-300, це все від чого вони хочуть позбавитись. Позбутися такого озброєння можна різними шляхами. Наразі вони це роблять шляхом застосування їх проти України. Щоб не утилізувати, тобто не витрачати кошти ще й на це.
— На вашу думку, що може таки спровокувати путіна перейти від погроз до дій, тобто натиснути так звану червону кнопку? Нині є побоювання, що це можливо в разі подальших поразок армії рф на фронті.
— Тут треба розуміти, що рішення «натиснути червону кнопку» чи ні ухвалюється й виконується не однією людиною. Це питання багатьох рівнів. Так, наказ про застосування видається на рівні президента, але потім він має бути переданий на рівні міністра оборони та начальника генерального штабу. Далі наказ спускається на нижчі й нижчі рівні. Останньою ланкою є люди, які сидять у шахті з установками, їх обов’язково має бути двоє, і саме вони мають фізично виконати цей наказ. Для цього треба ввести певний шифр та одночасно повернути ключ. Лише тоді відбувається фактичний запуск цієї зброї. Тобто якщо всі ці ланки від міністра оборони, голови генштабу до цих людей виконають цей наказ, якщо всі ті офіцери, через яких ця інформація буде проходити, не увімкнуть здоровий глузд і не зупинять це, то тут нічого вже не можна буде зробити.
Але процес застосування цієї зброї може бути значно «простішим». Бо умовна «кнопка» стосується лише стратегічної ядерної зброї. Тактична ядерна зброя не потребує стількох рівнів. Фактично всі ті ракети, які наразі застосовує росія проти України, зокрема й «Точка-У» і С-300 і «Бастіон» — усі вони є ракетами подвійного призначення. Тобто можуть бути облаштовані ядерними боєголовками. Для їхнього запуску не потрібна кнопка.
Саме це насправді може бути проблемою. Бо якщо зі стратегічної ядерної зброї здійснити удар не так легко, оскільки, по-перше, про ухвалення цього рішення в будь-якому разі стане відомо. По-друге, дальність польотів — від 5000 км і є ризик, що її буде знешкоджено, а натомість здійснено у відповідь у 10 разів більше ударів. То тактична зброя — це та, яка теоретично може бути застосована в ситуації з Україною. Єдине, що потрібно — ракета надзвукової швидкості. І якщо врахувати, що всі ракетоносії рф — подвійного призначення, то будь-яка ракета, яка летить у бік України може бути ядерною.
— Але ж і тут має хтось віддати наказ вийняти цю ядерну боєголовку та фізично виконати установку на ракетоносій.
— Так, якщо раптом вони захочуть це зробити, також має бути спеціальний наказ про те, щоб відкрити сховища з ядерними боєголовками. Ця зброя зберігається окремо. І очевидно, що якщо цей наказ буде видано, про нього дізнаються багато людей. Тож зрозуміло, що в цьому разі також росія отримає відповідь.
— Змоделюємо ситуацію, що ракета з ядерною боєголовкою таки була запущена. Чи можна її збити? І чи буде ризик радіаційного забруднення навколишньої території в такому разі?
— Так, ядерну ракету можна збити як і будь-яку звичайну. Щодо забруднення. Ліквідація ядерної ракети може відбутися за 300-500 км від населених пунктів і радіаційного зараження як такого не відбудеться. До того ж варто врахувати, що ядерна зброя вибухає не від удару, а завдяки тому, що вводять певний шифр, щоб її активувати.
— Чи залежать масштаби руйнувань внаслідок вибуху тактичної ядерної зброї від способу, яким вона доставляється — з повітря літаком чи із землі. Який радіус потенційного ураження?
— Які можуть бути жертви та радіус потенційного ураження населення залежить від того, як і де вона була застосована. Мається на увазі не тільки потужність зброї та спосіб її застосування, а й місцевість, де вона була застосована. Якщо пригадати досвід застосування ядерної зброї у Японії, то у Хіросімі відбулося у півтора або навіть удвічі більше руйнувань, ніж у Нагасакі. Річ у тому, що в Хіросімі підрив бомби відбувся в повітрі, а в такому разі радіус ураження — найбільший. У Нагасакі це було вже на землі й до того ж велику роль зіграв нерівний рельєф місцевості. Тобто саме рельєф фактично врятував половину населення. Тому всі прогнози залежать від способу застосування, від потужності ядерного пристрою та навіть рельєфу місцевості.
Люди, які перебувають у радіусі вибуху, можуть бути опромінені радіацією та отримати променеву хворобу. Але знову ж таки, який радіус це охопить, залежить від того, якої потужності зброя. Наприклад, якщо ми згадаємо про російські випробування на «Новій землі», то тут відчувалися теплові промені від ядерного вибуху за 300 км. На такій же відстані можна було побачити навіть відповідне сяйво, яке тоді в Сибіру накривало дахи будинків. Але якщо ми кажемо про Хіросіму й Нагасакі, то там від епіцентру радіаційна хвиля поширилася на відстань до 35 км.
— Чи можна врятуватися від вибуху тим, хто перебуває поблизу його епіцентру, адже свідки Хіросіми розповідали про те, що люди просто згорали безслідно?
— Теоретично, так. Щоправда, якщо стояти біля сховища і встигнути в нього застрибнути (бо радіоактивні елементи після вибуху поширюють зі швидкістю світла). Але, як засвідчує практика, зокрема результати ядерних досліджень, які проводилися, людина під час вибуху не хоче ховатися в укриття. Як свідчили науковці, ядерний вибух візуально нагадує прекрасний захід чи схід сонця й це таке захопливе видовище, що люди не розуміють, що відбувається щось небезпечне. А стоять мов вкопані на місці. До прикладу, такі дослідження, окрім Сибіру, проводив норвезький нобелівський інститут. Він має різні симуляції, завдяки яким можна побачити, що відбувається в епіцентрі вибуху і який можливий розвиток подій далі.
— Людство сприймає застосування будь-якої ядерної зброї як Апокаліпсис, кінець життя цивілізації. Чи насправді це так?
— Річ у тому, що завжди вважається, що застосування ядерної зброї не обмежиться однією ракетою. За негласними правилами, які розвивалися у відносинах між ядерними державами, стає зрозуміло, що у відповідь на одну буде ще одна й дві, й три, й десять. Тобто відбудеться ескалація конфлікту — обмін ядерними ударами і чим це все закінчиться невідомо. Адже як зупинити державу після одного ядерного удару, ніхто не знає. У чому найбільша загроза? У тому, що у разі здійснення одного ядерного удару — це буде просто не зупинити.
— Тобто у разі застосування ядерної зброї росією проти України може початися світова ядерна війна?
— Тут варто розуміти такий момент: з ким росія має воювати цією зброєю? З Україною ядерної війни не вийде, адже в нас немає ядерної зброї й це буде просто геноцид українського народу. Тоді навіть, мабуть, російське населення це усвідомить, хоча це також сумнівне питання. Тим паче я схиляюся до думки, що ядерна зброя для рф — це засіб маніпуляції. Тому може бути лише демонстративне застосування ядерної зброї для того, щоб примусити когось до якихось політичних поступок.
— Науковці припускають, що ядерна зброя може спричинити ядерну зиму, а отже, і загибель всього людства. За яких умов це можливо?
— Теоретично, якщо пил від великої кількості ядерних вибухів підніметься в озоновий шар, тоді сонячне проміння припинить потрапляти на землю. В такому разі все живе, всі рослини вимруть. І буде масовий голод, засуха. Тому це називається ядерна зима. Але ж, мені здається, ми дуже далеко стоїмо від ядерної війни між росією та Сполученими Штатами. Адже в когось таки має бути здоровий глузд.
У другій частині інтерв’ю читайте про вплив від вибуху ядерної зброї на навколишнє середовище у порівнянні з аварією на ЧАЕС, а також про досвід застосування ядерної зброї у Другій світовій, та чи може змінити застосування ядерної зброї хід війни.
