Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Значна частина, якщо не переважна більшість так званих хороших росіян, мають глибоко травмований світогляд і живуть у парадигмі схибленої логіки, яка найкраще передається російським словом «безысходность». Воно не має точного відповідника в українській мові, тож його можна перекласти і як «безвихідь», і як «безпорадність». російське суспільство вже багато років живе в безвиході через синдром навченої безпорадності.
Довідково. Навчена безпорадність — стан людини, в якому вона змиряється зі своїм несприятливим становищем і не робить жодних спроб для того, щоб його поліпшити, хоча і має таку можливість.
На початку широкомасштабного нападу рф на Україну від тих знайомих з росії, які не підтримували путінізм, українці доволі часто чули приблизно такі слова: «Те, що коїть путін — це зло, але чинити опір марно, бо перемогти неможливо. Змиріться і прийміть нову реальність, щоб врятувати власні життя, бо ви все одно нічого не можете змінити. Якось потім підлаштуєтесь і житимете собі далі».
Ця логіка — яскравий прояв синдрому навченої безпорадності. путінський режим майже чверть століття привчав росіян до соціальної пасивності, і досяг у цьому неабияких успіхів. Головною метою владіміра путіна та його найближчого оточення було створити країну, в якій є лише держава з міцною владною вертикаллю і підданці, які цій державі підкоряються. Громадянське суспільство, горизонтальні зв’язки, низові ініціативи — все це не толерувалося, а в разі найменшої небезпеки для влади і нещадно винищувалося.
Зрештою це призвело до того, що російське суспільство остаточно виродилося з громадянської спільноти в сукупність атомізованих підданців, поєднаних між собою винятково належністю до однієї держави. Слід визнати, що путіну вдалося задумане — росіяни упевнилися, що будь-які спроби впливати на владу і, ба більше, чинити їй опір, безглузді та небезпечні. Найкраще, що можна, на їхню думку, зробити — це уникати зайвих контактів із владою і жити приватним життям. У разі ж, якщо держава хоче до тебе дотягнутись, слід утекти від неї — сховатися десь на безкраїх просторах російської території чи, ще краще, за кордоном.
Доля російського суспільства нагадує сумну історію про жабу, яку посадили в баняк з холодною водою і почали потроху підігрівати. Не помічаючи надто повільних змін навколо себе, жаба, замість того щоб вистрибнути, зрештою опинилася в окропі і зварилася.
Справді, до стану навченої безпорадності російське суспільство прийшло далеко не відразу — це був поступовий процес повільного посилення держави, яка поволі перетворювалась з авторитарної на тоталітарну. З кожним новим обмеженням, забороною і порушенням прав людини правлячий путінський режим упевнював переважну більшість росіян, що найрозумніша стратегія поведінки — жити приватним життям і не заважати державі робити те, що вона вважає за потрібне.
«Допоки ти не виступаєш відкрито проти влади, тобі нічого не загрожує». Це переконання міцно утвердилося серед росіян і було, за великим рахунком і несуттєвими винятками, непорушним аж до оголошення мобілізації. Однак зараз жаба російського суспільства раптом виявила, що вода навколо неї закипіла, уникнути контакту з реальністю вже неможливо, а втеча може виявитися невдалою.
Підданці російського диктатора швидко знайшли відповідь на питання, хто ж винен у ситуації, що склалася. Передбачувано, винними виявилися українці, які посміли чинити опір російській державі.
За схибленою логікою навченої російської безпорадності, саме українці винні у вчинених російською армією убивствах цивільних і руйнуваннях міст. Бо навіщо ЗСУ обороняються? А відтепер Україна винна ще й у мобілізації росіян, бо якби вона здалася і не чинила опір, то і мобілізація не знадобилася б.
Сумнозвісне «а нас за що?» заграло для росіян новими фарбами. Звинуватити в усьому українців — це схиблений, але дуже вигідний для них психологічний прийом. З одного боку, він дозволяє росіянам уникнути відповідальності за дії власної держави. З другого ж — не змушує їх покладати вину на російське військово-політичне керівництво, що може бути небезпечним.
Немов звірі з казки Корнія Чуковського, громадяни рф бояться дрібного таргана-путіна. А щоб виправдати власне боягузтво, трансформують свій страх у ненависть до України, бо українці посміли і змогли зробити те, на що самі росіяни виявилися неспроможними — успішно протистояти тоталітарній російській державі. Чи зможе російське суспільство подолати цю схиблену логіку синдрому навченої безпорадності, взяти на себе відповідальність за власну країну і визнати справжніми винуватцями війни з Україною владіміра путіна та його поплічників? Тільки це дозволить росіянам вискочити з окропу, в якому вони ризикують зваритися, а самій росії уникнути падіння у прірву, на краю якої вона все більш невпевнено балансує.
@armyinformcomua
В Уряді провели нараду щодо ліквідації наслідків одного з найбільших комбінованих ударів по енергетичній інфраструктурі, під час якого ворог застосував значну кількість балістичних ракет.
Протягом минулої доби російські війська 15 разів обстріляли населені пункти Донеччини. Внаслідок атак одна людина загинула, ще 11 дістали поранення. Найбільших руйнувань зазнали Слов’янськ і Костянтинівка.
Вночі Київ пережив комбіновану атаку в кілька хвиль, ворог застосував дрони і ракети. Росіяни вдарили по житловій забудові і обʼєктах критичної цивільної інфраструктури.
У ніч на 10 жовтня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Україні, запустивши 497 ракет і дронів, із яких силам протиповітряної оборони вдалося збити або подавити 420 повітряних цілей, включно з аеробалістичною ракетою «Кинджал».
На Лиманському напрямку, в зоні відповідальності підрозділів К-2, росіяни активізувалися. Намагаються рухатися, просуватися, штурмувати. Проте дронами їм завдають колосальних втрат.
На Донеччині оператори 8-го полку Сил спеціальних операцій (ССО) провели успішну операцію в населеному пункті Ямпіль, виявивши та знищивши диверсійно-розвідувальні групи противника, які намагалися створити там плацдарм для подальших штурмових дій.
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
від 25000 до 125000 грн
Київ
Морська Піхота ЗСУ
від 23000 до 130000 грн
Корюківка, Чернігівська область
Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…