Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти». Ця крилата фраза з роману «Дон Кіхот» продовжує працювати в умовах сучасної війни росії проти України, до якої завуальовано долучилася й білорусь.
Окрім надання своєї території для розміщення російських військ для здійснення атак на Україну та переправлення на росію награбованого «асвабадителями» майна, силовики білорусі також поступово стають схожими на «диких бурятів», що тягнули до своєї юрти унітази та пральні машини.
Яскравим свідчення цього процесу є відео, зняте на білоруській автодорозі біля пункту пропуску «Мокрани», що навпроти українського КПП «Доманове». Тут, на дорозі, з моменту російського вторгнення стоять вантажівки на українській реєстрації, які «білоруські прикордонники» не тільки не випускають в Україну, а ще й «асвабаждают» від усього, що тільки можуть поцупити.
Намагання вкрасти хоч щось, коли це стосується звичайного злодюжки, ще б можна було зрозуміти, але тут «білоруські прикордонники» під’їхали у формі, на штатному «уазіку» та почали «асвабаждать» українські вантажівки. Вони забирали те, до чого змогли швидко дотягнутися, та, як звичайні злодії, з краденими речами якомога швидше тікали з місця злочину.
Дії білорусів повністю копіюють злочини росіян, які, тікаючи з України, вантажили у військову техніку награбоване, а потім відправляли все це через поштові служби білорусі на росію.
Думаю, що згодом фахівці з OSINT за номером цього «уазіка» назвуть світу й прізвища мародерів у білоруській прикордонній формі.
