Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Віктор Литовченко − одна із найяскравіших зірок українського сегменту ютубу, засновник надзвичайно популярного youtube-каналу «ВАТА TV». Як для блогерського проєкту «ВАТА TV» має не лише значну кількість підписників − понад 200 тисяч. На тлі інших відеоблогів проєкт Віктора Литовченка та його команди вирізняє також тривала історія, телевізійна професійність та регулярність виходу відеосюжетів, оригінальний аналітично-гумористичний формат і головна мета − боротьба проти рашистської пропаганди.
− Найперший відеосюжет «ВАТА TV» вийшов далекого 30 грудня 2014 року. Як виникла ідея створити youtube-канал?
− Ідея проєкту виникла з огляду на політичну ситуацію 2014 року, коли почалася війна й усі були «заточені» під пошук інформації про неї. До того ми займалися різними речами, але все крутилося навколо телебачення. У нас є своя студія, апаратура, оператори − тобто були всі технічні можливості.
Оскільки ми люди патріотичні, то, звичайно, постійно говорили між собою про війну за російською федерацією, про політику. І зрештою, якось сидячи і жартуючи, вирішили все те, про що ми жартували, зняти на відео. Спочатку про проєкт мова навіть не йшла, просто вирішили зняти кілька вдалих жартів. Перші спроби були не дуже вдалими, але воно все якось муляло, що треба такі речі робити, бо на той момент йшов вал російської пропаганди, якому мало що ефективно протистояло, а протистояти було вкрай необхідно.
Після кількох спроб пошуку оригінального обличчя проєкту найвдалішим рішенням став перехід на суржик. Саме після цього на канал масово прийшли глядачі, сталося це вже на початку 2015 року, бо виявилось, що людям це потрібно. А коли ти стаєш не просто цікавим, а ще й корисним, у тобі є потреба − це дуже надихає. Тож коли ми відчули власну корисність суспільству, то почали робити свою справу активніше.
− Крім переходу на суржик, були ще якісь лайфхаки, які дозволили «розкрутити» «ВАТА TV»?
− Ми ставили завдання зробити помітний в інформаційному середовищі проєкт без капіталовкладень. Тому не вкладали коштів у розкрутку − це все робилося просто як авторський блог, який робиться просто так, тому що хочеться відреагувати на якісь події, новини… Їх хочеться просто смішно подати в нашому ключі, який ми визначили для себе, що ось так буде найвдаліше висміяти черговий бздур російської пропаганди.
Безперечно, важливими стали досвід роботи на телебаченні, фахова команда, наявність спеціальної апаратури. Однак найважливішою стала творча самореалізація. Особисто для мене цей проєкт є втіленням кількох моїх его − як журналіста і як актора. До того я знімався у фільмах, набував акторського досвіду, доводилось увесь час переключатися між різними іпостасями − актора, журналіста, аналітика, гумориста. А ось «ВАТА TV» стало таким вдалим проєктом, в якому можна проявити себе відразу в усіх можливих вимірах − і як журналіста, і як політичного аналітика, і як актора, і як гумориста…
Тут я сам собі пишу сценарій, сам його відпрацьовую. Я сам собі і сценарист, і режисер, й актор. Немає жодної цензури, й у плані творчої реалізації − це ідеальний варіант. Це проєкт, у межах якого я можу робити все, що вважаю за потрібне, − будь-який сценарний хід, будь-який акторський експеримент.
Творча свобода, натхнення, драйв від того, що ти робиш − це, мабуть, головний лайфхак. Треба, щоб тобі увесь час було цікаво. І якщо цікаво нам, то це запалює і глядачів, зацікавлення передається як певна творча енергетика. Крім того, ми постійно намагаємось бути у тренді, змінювати формат, привносити у проєкт якісь оригінальні творчі фішки. Нині, наприклад, ми знімаємо у військово-польових умовах, а не у студії. Створили таку собі прикопувальну бригаду, яка прикопує орків, знищених ЗСУ.
На початку війни цей «військово-польовий» формат дуже потужно вистрілив, привернув увагу глядачів, і тому ми продовжуємо працювати в цьому ключі. Повернутись до студії плануємо після перемоги!
Нарешті, дуже важливим став зворотній зв’язок. Коментарі, листи до ведучого «ВАТА TV», посилки від глядачів − це все одночасно і надихає, і змушує ставитись до проєкту відповідально, працювати над ним регулярно. Коли бачиш, що людям це необхідно, то і сам починаєш ставитись до «ВАТА TV» максимально серйозно.
− Наскільки важливою є командна робота над проєктом?
− Безперечно, над проєктом працюю не один лише я, працює багато людей, які збирають і готують інформацію, які підбирають і готують реквізит, які монтують, озвучують… Це все дуже важлива частина нашого проєкту. Ми звикли працювати в команді, і завдяки цьому я можу не відволікатися на речі, в яких не дуже тямлю. Наприклад, монтувати відео − це не моє завдання. Є фахівці, які це роблять, я ж на все це не відволікаюся і можу займатися іншими речами.
− І навіть кіт Василь − теж член команди!
− Так. Кіт Василь, до речі, має непересічні акторські здібності. Люди часто просять, щоб кіт з’явився. Інколи доводиться навіть якісь штучні ролі для нього вигадувати. Але коли кіт з’являється у кадрі, то відпрацьовує ідеально. У Василя неперевершені акторські здібності, він робить усе з першого дубля. А іноді грає навіть краще, ніж я, як режисер, задумував! Кіт імпровізує краще за багатьох акторів.
− Хто насамперед є глядачами «ВАТА TV»?
− Ми працюємо перш за все як контрпропагандистська аналітично-інформаційна гумористична програма, скерована на проукраїнськи налаштованого глядача, який потребує регулярного аналізу поточних подій і одночасно − певної емоційної підзарядки.
«ВАТА TV» зорієнтоване перш за все на переконану проукраїнську аудиторію, якій потрібна постійна інформаційна підтримка, особливо у складні періоди, коли трапляється якась не надто приємна для України подія і необхідно згладити певні надто гострі кути. Люди дякують за те, що «ВАТА TV» змогла емоційно підтриматиїх своїм свіжим сюжетом, коли день був важкий і траплялись неприємні новини.
Окремо слід згадати наших громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території, де дуже важко з доступом до інформаційних ресурсів, і вони лише через соціальні мережі можуть щось дізнатися, якось емоційно підзарядитися.
Також працюємо на тих, хто сумнівається. Їх теж потрібно переконувати і перетягувати на наш бік. На затятих ворогів України ми не працюємо свідомо, тому що немає жодного сенсу − не спрацює.
− У вас цікава подача матеріалу − вона немовби зовні проросійська, але насправді це гумористичне висміювання рашистських наративів. Чи траплялися випадки, коли глядачі не розуміли, що це іронія чи сарказм?
− Так, у межах програми я справді умовно і саркастично хвалю росію, путіна, «русскій мір». Ми беремо їхні ж агітаційні матеріали і коментуємо, доводячи їх до повного маразму, до абсурду. Або перебиваємо їхні меседжі своєю аргументацією.
І справді трапляються час від часу глядачі, які сарказм й іронію не вловлюють. Були навіть випадки, коли люди місяцями дивилися, і тільки потім розуміли, за що ми насправді виступаємо.
− Якою, на Ваш погляд, є роль гумору − сарказму, іронії − під час війни?
− Роль гумору завжди висока за будь-яких умов. Через жарт часто можна набагато зручніше й ефективніше донести певні ідеї. Він дозволяє краще і точніше розставляти акценти.Коли трапляється якась важлива подія, яку всі коментують, то, звичайно, коментуємо її і ми. І дуже часто наші глядачі пишуть, що саме на «ВАТА TV» вони знайшли найкращий і найвлучніший аналіз ситуації з усіх, які були. І це при тому, що відпрацювало вже чимало аналітиків, однак саме завдяки нашій гумористичній подачі людям стало зрозуміло, що відбулося насправді.
Тобто гумор − це високе почуття і зручний інструмент для аналізу подій. Навіть чорний гумор, на який ми перейшли після 24 лютого і від прийомів якого майже не відходили впродовж двох місяців. Звичайно, є межа, за яку не слід переходити, однак досвід дозволяє цю межу вловлювати і ми її не переходимо.
Гумор дозволяє краще вловити сенси, передати ідеї. Він вибирає і загострює саму суть подій. Отже, гумор − це ефективний засіб аналізу і подання інформації. Зрештою найбільш вдалі наші жарти так влучно пояснюють суть події, що йдуть у народ і починають жити власним життям, стають частиною народної творчості. Це значить, що жарт був аж таким вдалим, що люди почали приписувати його собі.
Однак у будь-якому разі головним у нас є ґрунтовний аналіз, зроблений, звичайно, в притаманному «ВАТА ТV» іронічно-саркастично-гумористичному ключі. Попри гумористичну форму − це справжній аналіз, тому для багатьох глядачів це справді аналітична програма. Ми дуже цінуємо таке ставлення до нас і намагаємось відповідати статусу аналітично-інформаційної програми при всій гумористичній формі подачі інформації.
− У «ВАТА TV» є знаменита колекція підсклянників, яка задумувалась як символ «русского міра». Як взагалі виникла ідея збирати підсклянники?
− З колекцією дуже кумедна ситуація − ми не планували її збирати взагалі. Але так вирішили глядачі. Підсклянник справді був одним із символів програми і позначав «русскій мір» поряд із самоваром, ватником, брудною майкою-алкоголічкою і намальованим кремлем. І глядачі вирішили, що програмі треба дарувати підсклянники. На сьогодні це найбільша колекція в Україні − майже тисяча унікальних, оригінальних підсклянників. Збирали її глядачі нашої програми.
А потім це стало гарним атрибутом програми − глядачі надсилали різні цікаві артефакти совка − телефони, значки… Нам це все цікаве як реквізит і воно активно використовувалось у програмі.
− Досвід спілкування з глядачами Ви вдало використали для допомоги ЗСУ.
− Саме так. Причому в найперших випусках від початку широкомасштабного нападу росії ми закликали не розпорошувати гроші, а надсилати кошти на єдиний рахунок Національного банку для підтримки ЗСУ. Ми довго такої позиції дотримувалися і точно знаємо, що суттєві суми з нашої подачі на цей рахунок надійшли, причому перш за все з-за кордону. У нас дуже велика закордонна аудиторія, яка багато років надсилала нам у «ВАТА ТV» посилки, а після 24 лютого почала надсилати кошти для підтримки ЗСУ.
А тепер ми трохи змінили формат нашої допомоги українським військовим і збираємо кошти на спеціалізовані автомобілі, на яких наші розвідники можуть працювати в сірій зоні й у тилу. Це специфічно створені автомобілі, які неможливо просто десь купити просто так. Кошти на ці машини ми збираємо, такі автівки купуємо, фахівці їх готують і передають розвідникам для виконання завдань.
Крім того, ми забезпечували бронежилетами харківських волонтерів і багато хто з них отримав броніки саме від нас. Також допомагали теробороні, наприклад, Курахівській. Однак нині усе переключили на розвідників, бо там більше треба і, крім того (відкрию цей секрет спеціально АрміяInform) − я сам служу в розвідувальному батальйоні, для допомоги якому збираю кошти.
− Дякую за цікаве інтерв’ю! Переказуйте вітання Коляну, Ізольді Пилипівні та коту Василю!
