Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Росія століттями культивувала свій образ нібито багатої країни, населеної заможними людьми. Особливо потужно цей міф почав просуватися на експорт з моменту приходу до влади її нинішнього президента-злочинця. Роспропаганда, на жаль, спрацювала досить ефективно, цей брехливий меседж про всуціль грошовитих росіян міцно утвердився в головах мешканців сусідніх країн. Українці, на жаль, теж піддалися їй.
Пригадую, як у 2005 році, під час відрядження до Криму, став випадковим свідком розмови між офіцерами українського флоту, котрі обговорювали переваги служби на російському військовому флоті. Звісно, мова йшла про найболючіші теми: і зарплатня там вища, і житлом регулярно забезпечують. Один з офіцерів тоді зауважив своєму співрозмовнику, мовляв, ніхто тебе за руку не тримає, пиши рапорт на звільнення і йди служити до росіян. Відповідь «популяризатора» росармії трохи насмішила: «українських військових росіяни відправляють служити там, де Макар телят не пасе, в „убиті“ гарнізони і на низьку зарплату». Виявилося, що прихильник «русского міра» чудово розумів, що чорноморський флот рф у Криму — просто красива пропагандистська вітрина, яка немає нічого спільного з гарнізонами, розташованими за межами «московської окружної».
У запамороченні пропагандою до 2014 року перебувала й значна частина нашого населення. Уявна рф процвітала на наших східних територіях завдяки телевізору і десяткам тисяч заробітчан, котрі їздили за «довгим рублем» до північного сусіда. Дійсно, українці важкою працею заробляли в рф помітно більше, ніж на своїй землі. Водночас, працюючи за межами обох російських столиць, вони пречудово бачили правдиву картинку «глибинки». Тому, заробивши гроші, одразу ж поверталися додому. Після 2014 року ситуація почала мінятися. В умовах війни полуда немов спала з очей, українці стали більш чесними, насамперед із собою, відтак, вектор заробітчанства переорієнтувався — чітко на Захід.
Звісно, тут спрацював цілий комплекс чинників, від патріотизму до економіки. Але не варто скидати з терезів ту ж таки роспропаганду, яка «нацифікуючи» українців в очах свого «скрєпного» населення, зробила собі ж «постріл в ногу». Мешканці росії, щиро підтримуючи свою злочинну владу, почали ініціативно виливати в соцмережі стільки антиукраїнського контенту, що навіть у найзапекліших русофілів відпала охота спілкуватися з ними. Українці поступово почали відкривати очі на правду.
А правда була простою — поруч із нами живе багатомільйонна морально деградована орда. Завидливі, безпринципні, ліниві й жадібні люди показали себе в усій «красі» масовим схваленням окупації наших Криму та окремих частин Донецької та Луганської областей. З екранів ростелебачення та в соцмережах на Україну та українців було вилито тонни гидотних, лайливих слів. Утім, траплялися серед них і кумедні перли, що повною мірою розкривали правдивий «русский характер».
Їх є багато, процитую лиш улюблене. 2015 рік, росіянка побачила, чим годують українці своїх діточок у садочку й прокоментувала це так: «Де це бачено в них (в Україні. — Ред.) війна пройшла, і в них діти в дитячому садку їдять гречку та велику котлету, а в нас що таке гречка діти в дитячому садку не знають. Вони її не дають, бо вона дорога».
На жаль, щоб остаточно обтруситися від пилу російської пропаганди і позбавитись ілюзій щодо північного сусіда, 2022 року нам доводиться переживати криваву драму. Нині ми бачимо вискал російського шовінізму, як у збільшувальному склі: у Маріуполі, Чернігові, Харкові, Сумах, Бучі, Гостомелі, Бородянці та в сотнях інших українських сіл і міст.
А ще, завдяки нашим спецслужбам та фахівцям-аматорам з дослідження соцмереж, ми чуємо голоси цього «глибинного народу».
Рідні люди солдатів росармії — мами, дружини, друзі, батьки — у соцмережах відкрито схвалюють агресію проти України. У десятках перехоплених телефонних розмов ми чуємо, що війну проти нас вони розглядають як можливість забезпечити собі «безбідне» життя, а пограбування наших помешкань — як «похід у супермаркет». Вони просять своїх «солдатиків» красти все — телефони, телевізори, унітази, велосипеди, коштовності, спиртне, цигарки і навіть вживану білизну.
Відставимо вбік моральну сторону мародерства, подивимося на ці факти з погляду раціональності. Отже, росіяни відправляють поштою за тисячі кілометрів старі майки, вживані праски, фени, телефони, взуття, телевізори. Це ж дорого, простіше було б ці речі купити. Хіба ні? Тоді чим пояснити доцільність такого трафіка? Схоже на те, що в російській глибинці звичні для нас речі — «заморська дивина», недоступна їм у повсякденному житті.
І такому висновку є цілком документальне підтвердження.
…Вже відомо, що росіяни-мародери відправили з Білорусі кілька тонн посилок із награбованим на Київщині. Географія отримувачів — від столиці до найдальших околиць (дивитися тут). Але фокус у тому, що вони не тільки жадібні, а ще й, вибачте на слові, тупі. За лічені дні активісти із соцмереж «вскрили» базу даних поштової компанії і склали «карту мародера». Інші фахівці склали онлайн-мапу, до якої «прив’язано» особисті дані злодіїв, мародерів, убивць — від домашньої адреси до номерів паспортних документів.
І ось тут прийшло повне розуміння того, ким є наш ворог. Завдяки оприлюдненим персональним даним та сучасним технологіям можна на власні очі побачити те, як і де живуть нелюди, які убивають і грабують українців (клікаємо тут).
Насправді ж це країна голодранців, які живуть в хатах і бараках зразка ХІХ сторіччя. Злиденний побут, загиджене довкілля дають чітке розуміння, що для них пошарпаний унітаз — дійсно цінний трофей, а танки і БМП, запхані вкраденими матрацами і килимами радянської епохи — це про якусь збочену жебрацьку розкіш.
-
- Ілюстративне фото
Тисячі і тисячі оприлюднених нині фото- і відеофактів безпристрасно констатують, що «заможні росіяни» — це фейк. Ба навіть гірше, вони всі разом — це злодійкувате, агресивне, аморальне болото, ці 140 мільйонів — суцільні війська Z.
