Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
10 квітня — особлива дата для кожного одесита. Саме в цей день 1944 року місто було повністю звільнено від німецько-нацистських окупантів.
10 квітня — не тільки день вшанування визволителів міста від нацистської орди, ця дата давно уже стала одним із символів Одеси, мешканці якої відомі не лише своєю гостинністю, гумором та дружнім ставлення до будь-якої нації, але й волелюбністю, мужністю, готовністю пожертвувати всім заради свободи свого міста, своєї землі.
Сьогодні в Одесі не буде традиційних урочистих заходів та пам’ятних акцій. Тому що в місто знову прийшла війна. Навряд чи воїни, які в 44-му вибивали фашистську нечисть з вулиць Одеси, могли собі уявити, що у наступному столітті місто будуть бомбити російські кораблі, рашистські окупанти захоплять частину української землі та чинитимуть звірства за лекалами своїх ідейних попередників-нацистів.
Тому сьогодні ця дата набуває нового сенсу. Одесити вшановують пам’ять не лише полеглих визволителів міста у Другій світовій війні, а й загиблих своїх синів і доньок у війні сучасній — з росією, а також висловлюють слова щирої подяки усім захисникам України за можливість вільно жити у своєму домі, за те, що жодного окупанта немає в нашому сонячному місті.
Так, цього року на 10 квітня в Одесі довелось запровадити посилену комендантську годину, щоб запобігти можливим провокаціям та зіткненням, до яких активно готувався наш ворог та внутрішні колаборанти. Проте, навіть попри незвичну тишу у місті з його метушливим південним характером, усі одесити знають: 10 квітня стане ще одним днем, який невпинно наближає нас до перемоги над московською федерацією, ще одним етапом нашої боротьби із захисту себе та усього світу від новітньої імперії зла.
Одесити переконані, що попри будь-які спроби російських варварів знищити нашу землю, могили та пам’ятники захисникам України завжди будуть з квітами від вдячних сучасників. Квіти проростуть й над закопаним у родючий український чорнозем рашистськими окупантами.
