Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 30 вересня 2025 року Президент України присвоїв 42 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
У рамках артакції «Час обрав нас!» військові артисти Центру військово-музичного мистецтва Повітряних Сил сьогодні побували в одній із частин виду, що дислокується на Вінниччині. Для особового складу, який несе бойове чергування та службу давно у відриві від сімей і благ цивілізації, митці в погонах провели два концерти. Адже кількість охочих бодай на ці 45 хвилин концертної програми відпочити душею і серцем була чималою, а зробити це одразу всім не дозволяють умови несення служби. Тож відпочивали, нехай і стоячи, цього не по-весняному холодного дня по черзі.
Цьогоріч квітень ще холодний,
На смак —солоний, це —від сліз.
Уздовж перонів —маса модних,
Осиротілих вмить валіз.
І ночі стали вже коротші,
Та не для тих, хто у підвалах:
Міста готуються до прощі,
Міста утримують навалу…
Цим віршем вінницької поетеси Ірини Журавель розпочав концерт його ведучий, адміністратор Центру майор Віктор Данилюк.
Звертаючись до глядачів, офіцер нагадав, що за 38 днів великої війни, що вжепройдені, 12 військовослужбовців Повітряних Сил удостоєні найвищої нагороди — звання Героя України, а майже пів тисячі інших подані на нагородження орденами й медалями.
У концертній програмі для захисників неба України прозвучали пісні як широко відомі, так і авторські. Та всіх їх об’єднали любов до України, жага Перемоги та презирство й ненависть до загарбників.
Слухачі одні твори слухали зачаровано, інші — суворо стиснувши зуби.Не обійшлося й без гумору —тоді сміялися й пританцьовували. І жодна з пісень у виконанні солістів Центру Руслани Тулякової, братів Віктора та ІванаОлімчуків, Ігоря Безпалька та ДмитраКукурузяка не залишила суворих вартових неба байдужими. Як і не могли вони бути байдужими, слухаючи ці проникливі поетичні рядки:
Герої не бояться смерті.
Настане час, прийде година,
Кажу усім цілком відверто:
Все точно буде Україна!
