Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Починаючи від 25 листопада минулого року тема полонених українських моряків залишається однією з провідних. Днями її обговорювали в Національному університеті оборони України на міжнародній науково-практичній конференції з морського права. На заході побувала і «АрміяInform». Ми поспілкувалися із помічником командувача ВМС ЗСУ з правової роботи полковником юстиції Леонідом Залюбовським. Він був присутній на процесі у Міжнародному трибуналі ООН з морського права в німецькому Гамбурзі, де розглядали позов України до РФ щодо незаконного арешту наших моряків та захоплення військових катерів і суден
Фуршет без мантій і ворогів
— Процес розгляду справи трибуналом не передбачає залучення третіх осіб. Беруть участь дві делегації. У нашому випадку — це Україна і Росія. Але остання відмовилась. Для її представників залишили приміщення, які, звісно, не задіяли. А ми використали надані трибуналом можливості. Все це суттєво відрізняється від наших внутрішніх звичайних судів. Розгляд справи починається з представлення національної делегації. Ми зайшли у приміщення, де 21 суддя в мантії, з відповідними регаліями, з кожним із нас привітався, — ділиться враженнями офіцер. — Після закінчення слухань відбувся, так би мовити, фуршет, до якого судді долучилися вже без мантій. Я запитував: а якби Росія взяла участь у процесі, то вони були б на цьому заході? Судді відповіли, що Міжнародний трибунал спрямований на те, щоб знаходити спільну мову й вирізняється з-поміж судів загальної юрисдикції. Якщо таке неофіційне спілкування відбувається в кулуарах, можливо, воно допоможе знайти якийсь компроміс. Хоча мене це дещо шокувало.
За словами співрозмовника, роботу української делегації належно забезпечували завдяки вітчизняному Міністерству закордонних справ.
— Робота тривала в незвичному форматі. Оскільки я юрист, який нечасто має справу з міжнародними питаннями, то для мене це був гарний досвід, — сказав Леонід Залюбовський.
Оонівська інстанція не бажає посилення конфлікту
Після пріснопам’ятного нападу на наші кораблі у Керченській протоці Україна вимушено звернулася до Міжнародного трибуналу ООН з морського права, де насамперед вимагала виконання попередніх превентивних заходів. Зокрема, звільнення трьох кораблів та команд і, відповідно, припинення подальшого кримінального переслідування військовополонених. Трибунал погодився з позицією України, хоча його рішення дещо відрізнялося від того, на яке сподівалася наша делегація.
— У рішенні трибуналу зазначено: Російська Федерація має негайно визволити моряків і кораблі. Проте новиною стало зобов’язання України й Росії утриматись від будь-яких дій, що посилюватимуть конфлікт та непорозуміння у справі. На нашу думку, це фактично означає, зокрема для РФ, утримуватись від продовження кримінального переслідування членів екіпажів, — розповів Леонід Залюбовський.
Розгляд триватиме
На запитання кореспондента «АрміяInform» про те, кому Україна має завдячувати за роботу, в результаті якої отримано відоме рішення трибуналу, полковник юстиції відповів:
— Наша команда була достатньо численною. Її очолювала Олена Зеркаль — заступник міністра закордонних справ з європейської інтеграції, офіційна представниця, визначена урядом. Також представляли нашу позицію закордонні адвокати від фірми Covington & Burling з США та професори провідних вишів світу. Наприклад, це Жан-Марк Тювенін — генеральний секретар Гаазької Академії міжнародного права. Додам, що розгляд справи триватиме. Це засідання (у травні 2019 року — ред.) присвячено попереднім заходам щодо негайного визволення наших кораблів і моряків. Тому що їх подальше утримання заподіє непоправної шкоди інтересам України і морякам, яких утримують в російській буцегарні.
Текст — Євген Проворний, «АрміяInform»
Фото — Дмитро Юрченко, офіційний сайт Міжнародного трибуналу ООН із морського права https://www.itlos.org
