Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Сильний народе незламної країни!
Триває 23-тя доба нашої вітчизняної війни. Після восьми років війни на сході.
Окупанти не припиняють спалювати своє національне багатство у війні проти України.
Я впевнений, що, атакуючи нас, вони знищать усе, чого російське суспільство досягло за минулі 25 років. І повернуться туди, звідки почали колись підніматись, – як кажуть, у «лихі 90-ті». Тільки вже без свободи, без креативного бажання мільйонів людей працювати заради розвитку своєї держави.
Такою буде для Росії ціна війни проти України.
Це для них буде падінням, болісним падінням. І вони це відчують – навіть попри «опіум для народу» від телевізійних пропагандистів.
Несправедлива й агресивна війна завжди має високу ціну для агресора.
Але хоч би що з ними сталося, це не може нас втішити. Не воскресить наших загиблих людей. Не відновить наші міста. Не залікує душевну рану, яка залишиться з нами назавжди.
Ми відбудуємо все – я не маю сумнівів у цьому. Ми станемо повноправним членом ЄС – кожен представник нашої держави працює для цього 24/7.
Але життя вже буде іншим, і для багатьох – без тисяч сердець, зупинених цією війною.
Вічна памʼять кожному, хто віддав життя за Україну!
Російські війська продовжили підлі обстріли наших мирних міст і наших громад. Львів, Київ та область, Житомирщина, Сумщина, Харків та область, Чернігів, міста Донбасу – Сєвєродонецьк, Краматорськ, наш Маріуполь… Ракетні удари, авіабомби, «Гради».
Настільки, наскільки можемо, збиваємо російські ракети. Знищуємо їхні літаки та гелікоптери. І це при тому, що ми поки не маємо адекватної протиракетної зброї. Передової зброї. Нам недостатньо бойової авіації. Але в нас є мета, чиста й справедлива – захистити наших людей, нашу державу.
Безперечно, будемо й надалі робити все, що ми можемо. Будемо ще гучніше нагадувати деяким західним лідерам, що це буде моральною поразкою для них, це буде знищенням їхнього престижу, якщо Україна не отримає передової зброї, яка реально врятує життя тисяч наших людей.
Російські ракети не впадуть від дробовиків, якими дехто намагається підмінити справді корисні поставки.
Сьогодні в мене насичений переговорний день. Урсула фон дер Ляєн, Президентка Єврокомісії. Шарль Мішель, Президент Європейської ради. Великий друг України – Премʼєр-міністр Великої Британії Джонсон.
Тематика зрозуміла. По-перше, це конкретні кроки, які дадуть Україні ще більше сил, не тільки безпосередньо для оборони, а й для економіки. Для наших людей, для українців, які реально захищають Європу. Тут і зараз. На нашій землі.
Президентка Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що зробить усе можливе для прискорення вступу України у ЄС. Бюрократичні процеси, які зазвичай займають роки, скорочуємо для нашої держави до тижнів, до місяців. Це непросто, але ми це робимо. Впевнений.
Також домовилися про підтримку від Євросоюзу для українців, які вимушені були залишити свої домівки через війну. Тим, хто за кордоном і всередині нашої держави.
І домовилися про новий «макрофін» – ще 300 млн євро для України. На додачу до тих, щодо яких уже було ухвалене рішення.
По-друге, обговорюємо наступний пакет санкцій проти Росії. Достатньо вагомий. Щоб вони відчули, що кожна ракета проти нашої держави, кожна бомба, кожен постріл мають свою ціну. Для російського бюджету, для російських компаній, для російських амбіцій та для конкретних людей, які уособлюють російську владу.
І поки не буде миру для України, санкції проти Росії повинні стабільно зростати.
Я вдячний усім громадським ініціативам із різних країн світу, які пропонують обмеження для Росії не тільки на рівні держав, а й на рівні суспільств. Зокрема, вдячний шведській профспілці портових працівників, яка обіцяє не обслуговувати всі судна, повʼязані з Росією. Це правильно. Це хороший приклад, який мають наслідувати всі громадські структури, усі профспілки та бізнес-асоціації.
Якщо не зупинити Росію зараз, якщо не покарати Росію зараз, то інші агресори у світі почнуть інші війни. У різних регіонах світу. На різних континентах. Всюди, де якась держава мріє підкорити сусідів.
Діяти треба зараз, щоб усі інші потенційні агресори бачили, що війна – це тільки збитки й жодної вигоди.
Тому потрібно, щоб усі європейці заблокували порти для усіх російських суден. Щоб усі російські комерційні судна йшли за російським військовим кораблем.
Потрібно, щоб усі західні компанії пішли з російського ринку й не прикривали дешевим піаром свою жагу до прибутків попри кров, попри воєнні злочини. Як це роблять, наприклад, Nestle чи Ашан.
На сьогодні погоджені гуманітарні коридори в Сумській, Донецькій та Харківській областях. Суми, Конотоп, Тростянець, Лебедин, Краснопілля, Велика Писарівка. З блокадного Маріуполя до Запоріжжя – це особливо складно. Окупанти роблять усе, щоб ускладнити рух людей і не допустити український гуманітарний вантаж у місто. Це відвертий терор. Але ми намагаємося, ми робимо все можливе. Вдалося врятувати з Маріуполя вже понад 35 тисяч людей.
Тривають рятувальні роботи на місці підриву окупантами театру, у якому маріупольці ховалися від обстрілів, використовували його як укриття.
Як відомо на цей час, вдалося врятувати понад 130 людей. Але під завалами перебувають ще сотні маріупольців. Попри обстріли, попри всі складнощі ми будемо продовжувати рятувальні роботи.
Дуже складна ситуація на Харківщині. Окупанти не полишають намагань знищити наше місто Ізюм. Знущаються з людей у Балаклії. Наша команда робить усе, щоб організувати робочий гуманітарний коридор у ці міста й доставити продукти харчування, воду, медикаменти.
Доручив Кабінету Міністрів, секретарю РНБО і спікеру Верховної Ради розробити такий формат рішень, який дасть змогу максимально прискорити постачання всіх необхідних товарів з-за кордону.
Насамперед це стосується продуктів харчування, пального та інших товарів, які задовольняють базові потреби суспільства.
Війна – не час для того, щоб бюрократи, карʼєристи з різних відомств ускладнювали забезпечення людей. Ми хочемо максимально спростити проходження через митницю всіх товарів, які необхідні зараз українцям.
Якщо для цього треба прибирати податки й акцизи на час воєнного стану, ми готові це зробити. Якщо для цього треба прибрати митників, які не розуміють завдань воєнного часу, діяти швидко, – ми це зробимо.
Наші кордони повинні бути відкритими для всього, що потрібно українцям. Чекаю відповідних рішень до кінця дня. А потім – і підтримки від народних депутатів.
Бо кожен зараз повинен працювати тільки на українців, тільки на нашу державу, на оборону. Не на амбіції. Не на страхи. Не на бюрократію. Все – для захисту України!
