У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
23 серпня 2017 року Президент України присвоїв 16-й окремій бригаді армійської авіації Збройних Сил України почесне найменування «Броди» на честь міста у Львівській області.
Броди розташовані на північному сході Львівщини, на межі українських історичних земель — Галичини, Волині і Поділля. Назва пов’язана з тим, що поселення оточували болота, котрі можна було перейти лише вбрід.
Перша згадка про Броди датується 1084 роком. У «Повчанні Володимира Мономаха дітям» розповідається про дві зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем, що відбулися, як вважається, на території Старих Бродів. Після монгольської навали місто значно занепало, згодом ставши передмістям нового поселення, що запозичило ім’я у свого попередника.
Завдяки вигідному географічному положенню на перетині торгових шляхів Броди поступово розбудовуються і перетворюються на місто зі значним прошарком ремісників і купців. Тут регулярно проводять торги, тричі на рік — ярмарки.
Великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський вирішив перетворити Броди в ідеальне місто-фортецю за зразком нового на той час голландського фортифікаційного мистецтва. Він укріпив його валом, муром, частоколом, збудував великий п’ятикутний замок, який став частиною загальної фортифікації міста. Забудова міських кварталів була «вписана» в овал земляних бастіонних укріплень.
У 1648 році війська Богдана Хмельницького захопили Броди і 8 тижнів тримали в облозі Бродівський замок. Місто було цілком спалене, залишилася лише фортеця, що вціліла завдяки міцним стінам та вигідному розташуванню на болотистій місцевості.
Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Броди увійшли до складу Австрійської імперії і стали прикордонним містом. Уже за два роки обсяг торгівлі Бродів перевищував обсяг торгівлі всієї Галичини. У 1779 р. Броди отримали привілей «вільного торгового міста», що діяв до 1880 р. Завдяки цьому у першій половині ХІХ ст. місто стає значним економічним центром Австрійської імперії, «складом товарів Заходу і Сходу». У 1869 році було прокладено залізницю Львів — Броди. В той час Броди були найбільшим містом у Галичині після Львова за площею та чисельністю населення.
Від початку Першої світової війни Броди, як прикордонний пункт, потрапили в смугу воєнних дій. За період 1914–1920 рр. місто 12 разів переходило з рук в руки. Зокрема, 1 листопада 1918 року увійшло до складу ЗУНР.
Під час Другої світової війни під Бродами відбувалися великі бої: в червні 1941 р. — велика танкова битва, в липні 1944 р. — битва, відома в історії як «Бродівський котел», в якій брала участь українська дивізія «Галичина».
Центральним елементом нарукавного знака 16 ОБрАА є емблема, утворена поєднанням п’яти золотих листоподібних наконечників списів, що є стилізацією несучого гвинта гелікоптера, і срібної лілеї — центрального елементу герба міста Броди.
