Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Ірина, працівниця туристичного клубу:
— Вважаю, що зараз, коли противник напав на Україну, кожна людина, яка любить свою країну, має її боронити. Жодний ворог не повинен залишитись на нашій рідній землі. Днями написала заяву на укладення контракту в резерві Сил тероборони. Перед цим пройшла навчання з початкової військової підготовки та тактичної медицини на курсах, організованих вінницьким Ветеранським простором. Усі знання та навички надзвичайно корисні, і володіння ними додають потужної впевненості в собі. Упевнена, що все буде Україна!
Олександр, психолог:
— Вирішив вступити до резерву Сил тероборони. Вважаю, що це чудова можливість зараз разом з однодумцями захищати своє місто. Я проходив строкову службу, маю певні навички. У Ветеранському просторі на заняттях із підготовки цивільного населення щось пригадав з тактмеду, щось вивчив нове, на стрільбищі відстрілявся. Думаю, що зі своєю спеціальністю та досвідом можу бути ефективним нині в ТрО.
Олена, працівниця Вінницького міського центру соціальних служб, волонтерка, мама учасника бойових дій:
— З перших днів війни допомагаю підрозділам Збройних Сил України. Пам’ятаю, які ми із сестрою у 2014-му були щасливі від усвідомлення, що хоч комусь допомогли на передовій, купивши два бронежилети. А у 2015-му в АТО вирушив мій син. Я тоді дуже переживала. І часто ставила собі запитання, якщо війна дійде до мого дому, чи зможу я вбити людину, адже це неймовірно складний вибір. На останньому занятті курсів у Ветеранському просторі на стрільбищі відчула, що здатна взяти до рук зброю. Тепер точно знаю, що зможу захищати свою родину, друзів, країну зі зброєю в руках. Тож зараз укладаю контракт на службу в резерві ТрО.
Ярослав, фахівець з ІТ:
— Я ніколи не служив в армії, проходив лише допризовну підготовку в школі. Проте залишатись удома, коли ворог відкрито напав на мою країну, не буду, йду в територіальну оборону. На заняттях у Ветеранському просторі поновив базові навички володіння зброєю. На занятті з тактичної медицини спробував зав’язати турнікет на нозі та руці й «зупинити кров». Усе вдалось. Зараз із побратимами готовий захищати свою малу батьківщину.
Ірину, Олександра, Олену та Ярослава об’єднує шалена любов до рідної землі та бажання не пустити ворога до своєї домівки. Разом із 60 вінничанами днями вони завершили навчання на перших заняттях з підготовки цивільного населення до захисту Батьківщини. Курс організований вінницьким Міським освітньо-аналітичним центром допомоги ветеранам АТО/ООС, членам їхніх сімей та сім’ям загиблих (Ветеранський простір).
Упродовж двох тижнів чоловіки та жінки вивчали особливості психофізіологічних станів у бойових умовах, ознайомилися з тактико-технічними характеристиками різної зброї, основами тактичної медицини, тактикою виживання в екстремальних умовах та особливостями бою в місті. Здобуті теоретичні знання застосували на практиці на завершальному занятті в польових умовах та на стрільбищі.
— Слухачі виконали початкові вправи зі стрілецької зброї, зокрема з карабінів на базі АКМ в калібрі 7,62×39 мм, та відчули, як поводиться зброя під час пострілу. Окрім того, вони тренувались надавати собі та побратиму домедичну допомогу, зокрема зупиняти магістральну кровотечу за допомогою джгута, — розповів Олег Климбовський, керівник Ветеранського простору.
Окрім того, інструктор розповів, як розпалити багаття, висушити одяг у польових умовах, спорудити тимчасове укриття, профільтрувати та знезаразити воду, здобути їжу тощо. Тож ми дали початкову підготовку, яка стане у пригоді нашим слухачам уже у Силах тероборони під час захисту Вінниччини.
