Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Контрактник Павло Боголюб — головний сержант як за військовим званням, так і за посадою. 41-річний військовослужбовець служить в артилерійській батареї артдивізіону артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Можна було б сказати — вдома, адже чоловік народився, виріс і майже все життя прожив у Бердичеві, де на його очах формувалася військова частина, що згодом стала для нього рідною. Можна було б, якби не війна — адже сім ротацій сержант провів далеко від рідної домівки, захищаючи українську землю у різних районах Луганської та Донецької областей.
У дивізіоні журналістові АрміяInform розповіли, що від самого початку служби в підрозділі Павло став неформальним лідером серед військовослужбовців батареї, і саме тому командування призначило його на сержантську посаду. А починав він службу водієм.
— Після строкової в артилерійському полку у Фастові я майже одразу пішов на контракт, — пригадує головний сержант. — Спочатку служив у 1-й бригаді армійської авіації, а згодом, коли у моєму рідному місті сформували військову частину, повернувся до артилерії.
То були часи скорочення та, на жаль, на той час традиційного недофінансування армії. Тож після завершення терміну контракту у 2010 році Павло звільнився, вирішивши спробувати знайти себе в цивільному житті. Повернутися до рідної бригади довелося за п’ять років, коли на сході держави вирувала війна, і бердичівські артилеристи вели смертельні артдуелі з агресором, боронячи рідну землю. Якраз тоді в частині було сформовано артдивізіон із гарматами 2А36 «Гіацинт-Б» на колісному ходу, для яких слугував тягачем старий радянський КрАЗ-255Б. І Павло, професійний водій, який був готовий виконувати складні бойові завдання, сів за його кермо.
— Вже за першу ротацію довелося намотати тралом не менше ніж тисячу кілометрів дорогами Донбасу, — каже Павло. — Бойової роботи в батареї вистачало, тож і переїзди з одних районів до інших були частими.
Досить спекотним для підрозділу видався 2016 рік. Був період, коли гармати противника не замовкали, щодня всупереч мінським домовленостям обстрілюючи позиції українських військ. Бердичівські гармаші тоді підтримували дії окремої механізованої бригади, яка тримала оборону на Світлодарській дузі.
— Однієї липневої ночі наша батарея отримала завдання висунутися з району відведення в район основних вогневих позицій, — продовжує розповідь Павло Боголюб. — Ціллю того разу була мінометна батарея противника, яка працювала весь вечір по наших позиціях…
Зайнявши вогневу позицію, гармаші зробили декілька пострілів, і були помічені артрозвідниками противника. Вони передали координати українських артилеристів своїм вогневим засобам, і почався масований обстріл вогневих позицій батареї зі 120-мм міномета.
— Та, напевно, працювали не професіонали, а представники місцевої гопоти з-поміж колишніх зеків, які нерідко перебували у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння, — усміхається головний сержант. — Тож ворожі міни почали лягати десь за 1000 метрів. Надійшла команда залишити вогневу позицію, і ми переміститися на іншу…
Тож завдяки професійним діям та злагодженості підрозділу гармаші швидко перемістилися та завдали точного ураження батареї, що продовжувала обстрілювати старі позиції. І вже після цього літня ніч поринула в цілковиту тишу.
Коли термін служби за мобілізацією добігав кінця, Павло вирішив залишитися служити за контрактом. Оскільки він завжди був у батареї неофіційним лідером і допомагав командирам керувати особовим складом. Незабаром йому було запропоновано поїхати в навчальний центр. Після закінчення курсів лідерства у 2020 році чоловіка призначили на посаду головного сержанта батареї.
— Павло зразково виконує свої службові обов’язки, — говорить заступник командира дивізіону з МПЗ старший лейтенант Сергій Болохівський. — Він — справжній головний сержант. Якщо можна так сказати, головний сержант за всіма показниками. Ба більше, зважаючи на молодий вік багатьох наших хлопців, він є для них батьком у службовому житті.
