Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
28 січня 1992 року Верховна Рада Україна офіційно затвердила синьо-жовтий прапор України як символ нової незалежної держави.
Рішення було ухвалене після гострих дискусій народних депутатів і під тиском громадськості, адже формування Україною дипломатичних відносин змушувало якнайшвидше ухвалити рішення про національні атрибути держави.
Рішення також було підтверджене Конституцією України, у 20-й статті якої зокрема зазначалося: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».
Саме 23 серпня, коли згідно з новочасною легендою у 1991 році синьо-жовте полотнище було стихійно внесене до сесійної зали Парламенту. Нині він зберігається у почесному порталі у приміщенні Верховної Ради України.
27 липня 1976 року під час футбольного матчу в Монреалі між збірними НДР і СРСР на поле у вишиванці та з прапором України в руках вибіг уболівальник Данило Мигаль та станцював гопак. Акція тривала 15 секунд, після чого втрутилась поліція. На самому стадіоні 150 українців вивісили плакат із написом «Свобода Україні!»
Український прапор змінив кілька кольорів, перш ніж прийти до звичного синьо-жовтого забарвлення − він був червоним, малиновим і червоно-синім. У 1918 році Центральна Рада на чолі з Грушевським затвердила нинішню гаму кольорів.
Китайська художниця Мао Мао у 1992 році попросила першого президента України Леоніда Кравчука поміняти розташування кольорів на прапорі. Таке поєднання, на думку Мао, символізувало біди для держави.
У 2016 році українські альпіністи встановили наш прапор на вершині найвищого вулкана світу − Охос-дель-Саладо в Андах. Його висота − 6872 метри.
Уперше синьо-жовтий прапор підняли над Верховною Радою 4 вересня 1991 року.
У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на висоті 6872 метри на вершині Охос-дель-Саладо в Андах, найвищого вулкана у світі.
Під час захисту Донецького аеропорту воїни-«кіборги», попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг увесь цей час майорів навіть над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг із Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
Історія українського прапора віддзеркалює всю історію Української державності — з прадавніх часів і до сьогодні. Ритуальну символіку поєднання цих барв пов’язують ще з Великим переселенням народів, яке відбувалося 3000 років до н.е. Починаючи з часів хрещення Русі, ці кольори завжди були присутні на прапорах нашої держави різних століть. У тому варіанті, яким ми бачимо його нині, український прапор було піднято у Львові у червні 1848 року.
У СРСР це поєднання кольорів переслідувалося як небезпечний злочин. Під синьо-жовтим прапором відбулися три проголошення Української державності: 1917-го, 1941-го та 1990 року, три революції новітнього часу: «на граніті» та два Майдани, а сьогодні ведеться війна проти російського агресора на сході України і у Криму.
У 1918 році синьо-жовтий стяг мала і Українська Народна Республіка. Такий прапор використовувала Західноукраїнська Народна Республіка. У 1939 році Карпатська Україна проголосила незалежність та затвердила закон про прапор: «Барва державного прапора Карпатської України є синя і жовта, причому барва синя є горішня, а жовта долішня».
Прапор як державна атрибутика є символом соборності й незалежності України.
Саме ці кольори зародились у надрах українського народу, і саме український прапор, який був довгий час національним символом, наразі майорить у кожному місті й селі України, у різних куточках земної кулі, на різних континентах.
@armyinformcomua
Коли в медеваку критичний поранений, у неї вмикається аварійний режим: без паніки, дії, доведені до автоматизму — робити все, щоб витягнути.
Сьогодні о 18:10 у місті Миколаїв стався вибух на території непрацюючої АЗС. Внаслідок цього постраждали семеро співробітників Управління патрульної поліції.
Сьогодні кожний третій дрон противника знищується дронами-перехоплювачами. Рішення, що народилося з ініціативи ентузіастів, нині масштабується по всій країні.
«Вухо» — оператор важкого дрона-бомбера «Вампір». Хоч електромеханік за освітою, він багато років працював менеджером у торгівлі.
Скерована до суду справа начальника відділення ВЛК на Дніпропетровщині та колишньої медсестри, які організували незаконне «списання» чоловіків зі служби.
Пілоти військової служби правопорядку вдарили по ворожому зенітно-ракетному комплексу та системі радіоелектронної боротьби.
Офіцер групи психологічного супроводу та відновлення
від 25000 до 25000 грн
Київ
131 окремий батальйон 112 ОБр Сил ТрО
Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…