Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Про пріоритетність надання захисту та допомоги тим, кого полонили в РФ, Криму та на території тимчасово окупованої території говорили сьогодні під час круглого столу, на якому був презентований новий проєкт закону «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України».
Участь у заході взяли представники влади, колишні військовополонені, звільнені цивільні заручники, політв’язні, члени родин тих, хто досі лишається в полоні, та громадські активісти.
– Цей законопроєкт дозволить Міністерству у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб комплексно та якісно допомагати полоненим та їхнім родинам, забезпечувати їм правову, матеріальну та іншу необхідну підтримку. У нас вже існує бюджетна програма із виділеними на неї коштами, яку ми зможемо почати реалізовувати, як тільки буде ухвалений цей закон, – заявила Міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Оксана Коляда.
Вона також попросила всіх, хто долучився до розробки закону, максимально швидко його доопрацювати, за необхідності внести відповідні правки і пройти всю процедуру погодження, щоб встигнути його передати на розгляд до Верховної Ради України та ухвалити.
У майбутньому Мінветеранів планує перебрати на себе функції з пошуку безвісти зниклих, ведення реєстру та роботи з військовополоненими. Як повідомила Оксана Коляда, у Мінветеранів планують розширити відділ, який наразі займається питаннями військовополонених, до управління – з огляду на розширення функцій щодо роботи з безвісти зниклими. Вона також зауважила, що відомство, яке вона очолює, підписало Меморандум про співпрацю з Міністерсвом у справах ветеранів США, у складі якого окрема агенція займається цими питаннями.
– І вже почали працювати та переймати їхній досвід, – наголосила міністр у справах ветеранів.
Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич підкреслив, що законопроєкт має бути підтриманий на всіх рівнях, тому що він має важливу мету – допомогти нашим співгромадянам.
– Нам потрібна системна робота, яка буде мати нормативно-правову базу, нормативно-правові підстави, які дадуть змогу родинам та в’язням зрозуміти, що держава про них піклується, що держава робить все для їхнього захисту, – наголосив Антон Кориневич.
Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко розповів, що проєкт включає в себе три частини.
– У першій вказуються категорії людей, на яких буде поширюватися дія закону, в другій – визначаються порядок визнання та надання статусу міжвідомчою комісією, а третя частина – це правове наповнення соціального захисту, – зазначив Максим Тимочко.
Координатор проєктів благодійного фонду Stabilisation Support Services Ірина Лоюк зазначила, що важливим є також започаткування реєстру позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Передбачається, що закон матиме універсальний характер: його дія буде поширюватися на будь-які випадки позбавлення свободи внаслідок агресії проти України та надаватиме допомогу особам, позбавленим свободи внаслідок війни з РФ після 20 лютого 2014 року та звільненим до прийняття окресленого Закону.
Розробники законопроєкту сподіваються, що парламент ухвалить закон і його дія розпочнеться вже цього року.
Підготувала Тетяна Рубан
