Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
У перший день грудня 1918 року відбулася подія, значення якої для української історії співмірне, наприклад, із проголошенням Декларації про державний суверенітет у липні 1990-го. Мова про підписання на залізничному вокзалі в місті Фастові договору між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою про наміри об’єднатися в одну державу.
Передвступна угода
Наприкінці 1918 року Директорія УНР очолила повстання проти гетьмана Української держави Павла Скоропадського. В умовах фронту, лінія якого наближалася до Києва, очільники УНР змушені були жити і творити державні справи «на колесах». Так, місцем їх перебування у Фастові став спеціальний ешелон на коліях Фастівського вокзалу. За спогадами очевидців, в одному з вагонів за великим робочим столом працювали Володимир Винниченко, Федір Швець і Панас Андрієвський. Із цього більшовики, які з півночі, користуючись безвладдям в Україні, також розпочали наступ на Київ, іронізували: «у вагоні Директорія, під вагоном — територія».
У той же період розпочалася війна ЗУНР із Польщею. Сили також були нерівними. Шанс на перемогу міг з’явитися лише тоді, коли б Українська галицька армія дістала допомогу від Наддніпрянської України. Потреба в об’єднанні була як ніколи на часі.
читайте також:
Тож до Фастова, у ставку Директорії, прибула повноважна делегація ЗУНР для підписання історичної угоди. 1 грудня 1918 року представники Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР Льонґін Цегельський (секретар внутрішніх справ) і Дмитро Левицький (голова секретаріату і секретар фінансів) та вищі посадові особи УНР Володимир Винниченко, Панас Андрієвський, Федір Швець і Симон Петлюра уклали передвступний договір «Про маючу наступити злуку обох українських держав в одну державну одиницю».
За цим документом ЗУНР мала в найкоротший термін приєднатися до УНР на правах автономії і стати «складовою частиною державної цілости».
Ратифікація злуки
14 грудня 1918 року гетьман Павло Скоропадський зрікся влади, Київ зайняла Директорія і було відновлено УНР. Це дало правові підстави ратифікувати Акт Соборності.
2 січня 1919 року в місті Станиславові (тепер — Івано-Франківськ) розпочав роботу тимчасовий парламент ЗУНР — Українська Національна Рада (УНРада). Саме вона одноголосно проголосила 3 січня 1919 року «з’єдиненє з нинішним днем Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республіку в одну, одноцільну, суверенну Народну Республіку».
читайте також:
16 січня до Директорії УНР було направлене офіційне звернення, де повідомлялося, що «Українська Національна Рада затверджує передвступний договір між Західно-Українською Народньою Республікою і Українською Народньою Республікою дня 1 грудня 1918 року у Хвастові та поручає Державному Секретаріятові негайно розпочати переговори з Київським правительством для офіназлізовання договора про злуку». До утворення спільного парламенту та уряду Західна область УНР (ЗО УНР) зберігала свої органи влади та військо.
22 січня, в день Незалежності УНР, тобто в день першої річниці проголошення Четвертого Універсалу Центральною Радою, який було проголошено державним святом і вихідним днем, у Києві відбулося урочисте свято об’єднання Українських земель. Директорія проголосила на Софійському майдані столиці підписаний цього дня новий Універсал від 22 січня, який сьогодні відомий як Акт Злуки. Наступного дня цей універсал ратифікував передпарламент УНР — Трудовий конгрес. Але, на жаль, уже на початку лютого 1919 року Київ зайняли більшовики, і скликати Всеукраїнські Установчі збори, які б утворили спільні органи влади оновленої держави та завершили процес об’єднання, виявилося неможливо…
Вшанування події
5 грудня 1993 року з ініціативи громадського комітету міста Фастова на честь відзначення 75-річчя підписання Фастівського договору про Злуку на будівлі залізничного вокзалу було встановлено меморіальну дошку. Відтоді щороку 1 грудня там відбуваються урочистості.
1 грудня 2001 року на станції «Фастів І» було відкрито музей-вагон «Музей на колесах». У схожому за всіма параметрами штабному вагоні і відбувалося підписання угоди. 13 листопада 2018 року навколо Музею-вагону було висаджено пам’ятну Алею Злуки УНР та ЗУНР: 17 дерев липи серцелистої та сортового бузку, наданих Національним ботанічним садом імені М. М. Гришка.
1 грудня 2018 року з нагоди 100-річчя події на станції Фастів, біля музейного комплексу «Музей на колесах», було закладено перший камінь у фундамент Музею Соборності України, який планують із часом тут збудувати, а «Укрпошта» провела пам’ятне погашення святкової марки та конверта, спеціально виготовлених до цієї події.
