У минулому літаючі дрони успішно і не дуже використовували не лише під час ведення війн, але й у цілком мирних сферах. А часом безпілотники й поготів відігравали абсолютно…
На східному фронті сьогодні без змін,
Усе тихо, загинув лише один.
А ми переходим до інших новин,
Бо стільки цікавого у світі.
Чекайте, як це загинув один?
Скажіть тоді, чий він був син,
Добряче пожив чи був молодим?
Що бачив останньої миті?
Скажіть, не мовчіть: як звали його?
Того, для кого настало ніщо.
Темрява впала на біле чоло.
І більше не буде нічого…
Сьогодні ми хочемо розповісти про героя, який поліг від кулі російських найманців 26 листопада цього року.
Алхаслі Алі Наіб. Він не був українцем за походженням, але став ним за покликом серця, коли одягнув однострій українського воїна…
Алі Наіб приїхав в Україну кілька років тому – в Харкові успішно розвивається відроджений стародавній олімпійський вид єдиноборств − панкратіон, яким чоловік займався професійно. Він мріяв створити тут секцію з цього виду спорту, щоб тренувати молодь, але несподівано для друзів та рідних вирішив вступити до лав ЗСУ. Побратим Алі на псевдо «Апачі» згадує, що чоловік вважав Росію спільним ворогом як для України, так і для Азербайджану. А факт втручання РФ у вірмено-азербайджанський конфлікт у Нагірному Карабасі минулого року лише підтвердив правильність обраного шляху загиблого.
Як професійний спортсмен, багато подорожуючи, чоловік опанував кілька іноземних мов, тому не цурався вивчати й українську.
– Навіть коли потрібно було заповнити якійсь документи, Алі завжди відмовлявся від запропонованої допомоги, витрачаючи на це у три рази більше часу, ніж будь-хто з нас, але робив це самостійно, − розповідає майор Володимир Кучер, заступник командира батальйону з МПЗ у одному з підрозділів, де проходив службу загиблий.
Взагалі-то вроджена впертість Алі по-хорошому впливала не тільки на нього, а й на його оточення. Побратим із позивним «Шелар» ділиться:
− Він був взірцем на спортивному майданчику, де постійно підтримував фізичну форму; справжнім фахівцем у поводженні зі штатною зброєю та іншим озброєнням, адже знав, що ці вміння можуть знадобитись у будь-який момент… Але війна не зробила його жорстким – із властивою його нації гостинністю він постійно намагався всіх нагодувати та ділився останнім.
– Він був дійсно хорошою, відкритою людиною, – ось так просто охарактеризували Алі колеги.
Сьогодні Алхаслі Алі Наіб повертається у Харків. А на Алеї Героїв з’явиться нова могила воїна – українця не за походженням, а за покликом серця…
