Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Майже 40 років віддав армійському спорту Заслужений тренер України, інструктор тренажерного залу Навчально-спортивної бази літніх видів спорту МО України працівник ЗС України Володимир Латишевський.
Чемпіон країни, чемпіон збройних сил
На Львівське СКА Володимир Володимирович потрапив у 1982 році. Тоді випускника Львівського інституту фізичного виховання призвали на строкову військову службу. З того часу він пройшов тут шлях від рядового у спортивній роті до заступника начальника Бази з виховної роботи, підполковника. Та, левову частку свого колишнього військового життя присвятив саме тренерській роботі, цією улюбленою справою займається і після виходу на пенсію у 2010 році.
«З чого все почалось у спортивній кар’єрі?» – запитую у Володимира Володимировича.
– Як завжди, з дитячого вподобання того чи іншого виду спорту. У 14 років підлітком я прийшов у важку атлетику, сподобалось, зачепило! Через 4 роки став майстром спорту. І пішло-поїхало, – розповідає Володимир Латишевський.
Він чемпіон України серед молоді, чемпіон країни серед дорослих, чемпіон збройних сил 1983 -1985 років, чемпіон Спартакіади клубів дружніх армій (1983 рік).
– Виступав у ваговій категорії до 75 кілограмів. Власні рекорди у важкій атлетиці – це ривок зі штангою 152,5 кілограма та 190 кілограмів у поштовху. З 1982 по 1985 рік був членом збірної команди України, – з гордістю говорить Володимир Володимирович.
…Долучився й до становлення Олімпійського чемпіона Атланти
На жаль, спортивне життя коротке. Даються взнаки важкі фізичні навантаження та виснажливі тренування. У 1987 році мій співрозмовник закінчив виступати і перейшов на тренерську роботу. Саме тут розкрився його талант як педагога і хорошого наставника-тренера. З того часу він підготував 10 чемпіонів світу, 8 чемпіонів Європи, 8 майстрів спорту міжнародного класу, 21 майстра спорту України.
З Володимиром Володимировичем ми підходимо до одного зі стендів, які розповідають про історію залу важкої атлетики і його видатних спортсменів.
– …А ось це фотографія Олімпійського чемпіона Атланти 96-го року Тимура Таблазова, – показує на чергове фото Заслужений тренер України. – Ми познайомилися з ним у 1989 році в Хмельницькому на чемпіонаті Прикарпатського військового округу. Він був солдатом, виступав за свій армійський колектив, і попросився на наше СКА. Прийшов до нас кандидатом у майстри спорту. Через два роки, у 1991-му, звільнявся чемпіоном СРСР серед юніорів. Ще через рік здобув «срібло» на Олімпійських іграх в Барселоні. А на наступній Олімпіаді в США взяв «золото». Такі люди тренувалися у цьому залі, і на нашій спортивній базі!
Його підопічні, які брали участь в Іграх нескорених – теж ставали переможцями змагань
Через наставництво і руки Володимира Володимировича загалом пройшла не одна сотня спортсменів-важкоатлетів та пауерліфтерів. До речі, Володимир Латишевський був одним із засновників пауерліфтингу в Україні. У 1991-1996 роках у Львові на базі спортивного клубу армії проводились перші п’ять чемпіонатів та Кубків України з цього виду спорту. І Володимир Володимирович був головним суддею цих змагань.
– Свого часу важка атлетика була так званим обов’язковим видом спорту. Вона дуже добре розвивалася. Тільки у Львові цим спортом займалися близько 1000 осіб. Нині він у занепаді. На жаль, навіть на Олімпіаду ми не спромоглися виставити команду від України, – з болем говорить колишній важкоатлет.
Але він не опускає руки, і намагається дуже добре робити свою роботу. Підполковник запасу Володимир Латишевський продовжує успішну тренерську кар’єру і просто допомагає ветеранам АТО/ООС у фізичній та психологічній реабілітації. Зокрема, він готував покалічених війною ветеранів до всесвітніх «Ігор Нескорених». І як підготував! У 2017 році в Торонто його підопічний Василь Пашкевич став переможцем турніру Invictus Games. А в 2018 році, коли «Ігри Нескорених» відбувалися в Сіднеї, то вже два українські ветерани повернулися з нагородами, зокрема: Євген Олексенко у ваговій категорії до 94 кг виборов перше місце, а Василь Гавриленко у категорії до 84 кг став другим! До речі, аби підготувати цих спортсменів до відповідальних стартів Володимир Володимирович на волонтерських засадах регулярно їздив у Київ на 2-3 тижні й працював з хлопцями. А потім возив їх на самі змагання у складі української команди.
– Я вдячний, що свого часу мене оточували прекрасні та талановиті тренери. Одним із таких був мій перший наставник Чулак Атіла Іванович! – говорить Володимир Латишевський.
До речі, тренажерний зал, яким керує Володимир Володимирович, працює з дев’ятої ранку до восьмої вечора щодня. Тож, сім днів на тиждень тут і герой нашого матеріалу.
– Ви не представляєте, яка в цьому спортивному залі чудова аура! Її не передати, тут люди залюбки займаються спортом, тренують тіло і психологічно розвантажуються, – насамкінець говорить Володимир Латишевський.
А я зі свого боку напевне можу сказати, що Володимир Володимирович просто любить свою роботу і віддається їй сповна.
Фото автора і з архіву Володимира Латишевського
