Це не просто зміна програм, а докорінна ментальна перебудова, що вимагає впровадження освітніх інновацій. Надання Україні високотехнологічної західної техніки, як-от…
Шоста година ранку. Групи резервістів виходять на тренувальні поля Міжнародного центру миротворчості та безпеки для проведення занять. Проте це не означає, що хлопці лишаються без сніданку. Точно за розкладом до місця занять приїздить автомобіль, що привозить гарячу їжу. Журналісти АрміяInform як військові, що не входять до складу тренувань, стоять осторонь. Однак…
−Хлопці, а чого ви не підходите? Ходіть їсти! − звернувся до нас високий сержант ДШВ, який стояв на роздачі продуктів. – Поки всі не поїдять, тренувань не буде!
− Та ми ж ніби не зі складу зборів, − відповіли.
− Ну, той що? Ви нині з нами на заняттях, отже, в нашому десантному складі, − усміхнувся сержант. – Сніданок для воїна – то головне! От беріть – каша, сосиски, салат і не забудьте йогурт. Вам хліб чорний чи білий? Вибирайте! А як не любите, то є чай і вафлі. Не соромтесь, всім вистачить. А треба, то ще добавки дамо.
Цього року збори резервістів ДШВ продемонстрували високий рівень як в підготовці та розробці занять, так і в побутовому плані. Варто визнати, що настільки якісного забезпечення ніхто не очікував. Хоча як завжди з’явилось чимало критиків, а то й відвертих провокаторів, які використовували інформаційний простір для того, щоб дискредитувати резервістів. Мовляв, і намети показні, і санвузли не такі тощо. Водночас не варто забувати, що збори резервістів – це не закордонний all inclusive у готелі. Тут готують воїнів для ведення реальних бойових дій.
− Мені є з чим порівнювати, − розповів резервіст Юрій Кочевенко. – Я вже не перший рік беру участь у подібних заходах. Цього разу в нас є і душові кабіни, де постійно гаряча вода, і пральня, і навіть сучасні біотуалети, які відповідні служби тримають у належному санітарному стані. А про харчування годі й говорити – воно взагалі відмінне. Тож всім, хто критикує або не вірить моїм словам, я пропоную підписати папери й стати резервістом. Тоді все відчують на собі.
Після таких розмов наша група вирішила зайти на кухню, де готують їжу відразу для кількох сотень осіб. Потрібно наголосити, що і для кухарів ці збори теж своєрідне тренування, адже за умовами занять вони мають організувати польовий пункт приготування їжі з відповідними складами та охороною. Їжа готується лише на штатних польових кухнях. І тут десантники справилися на відмінно.
− Сьогодні в нас на обід буде сирний суп і банош, − розповів старший кухар Сергій Макарчук. – Ми ж все таки на Заході Україні. Багато хлопців зі сходу не знають місцевої кухні, тому ми хочемо їх трішки провести, так би мовити, гастрономічним туристичним маршрутом.
Ми поцікавились, чи це часом не на якусь комісію чекають у підрозділі. Та усміхнувшись, кухар запропонував поговорити з хлопцями.
− Ви розумієте, вони вам самі краще розкажуть, − зазначив він. – Адже вони є нашими головними дегустаторами та критиками. І мені приємно, що, коли я іду в таборі, зі мною вітаються і дякують!
− Малих порцій в нас не буває, бо кухарі завжди готують трішки більше, ніж належить. І тому добавка будь-якої страви є завжди. А такі продукти, як хліб, вафлі, компот чи чай є в їдальні, і кожен, хто хоче, у будь-який час може прийти і взяти стільки, скільки забажає.
Незабаром навчання резерву добіжать свого кінця. Після їхнього завершення АрміяInform детально проаналізує всі здобутки і проблеми цих зборів, а також розповість про те, як жили і чим займались резервісти в таборах на дозвіллі.
