Беручи участь у походах під час важких боїв проти переважаючих сил російської червоної армії, він забезпечував поповнення українського війська особовим складом….
Представник Департаменту воєнної політики стратегічного планування та міжнародного співробітництва МОУ, начальник відділу співробітництва з міжнародними організаціями Петро Канана розповів кореспонденту АрміяInform про Трастові фонди НАТО та шлях України до Альянсу.
– Пане Петре, розкажіть, що таке Трастові фонди НАТО?
– Трастові фонди НАТО є механізмом надання цільової практичної допомоги державам-партнерам із питань їхньої демілітаризації та проведення оборонної реформи. Створюються трастові фонди НАТО на добровільній основі окремими державами-членами та партнерами Альянсу на запит реципієнта (держави-партнера, що потребує допомоги у вирішенні якоїсь проблеми, що є наслідком перебування у соціалістичному таборі, керівництво якого було у Москві). Управління та фінансування проєктів здійснюється керівною радою, що створюється зацікавленими державами-членами та партнерами Альянсу. Політику трастових фондів у НАТО було запроваджено в 2000 р. з метою надання допомоги державам-партнерам у безпечному знищенні запасів протипіхотних мін у рамках їхніх зобов’язань за Оттавською конвенцією. Перший такий проєкт було започатковано в Україні, після чого низка подібних проєктів стартувала в Балканських країнах та інших державах Східної Європи.
– Скільки в Україні існує Трастових фондів НАТО?
– Усього для України започатковано 8 Трастових фондів НАТО. Перший Трастовий фонд – з утилізації в Україні легких озброєнь, стрілецької зброї, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 – започаткований в рамках програми «Партнерство заради миру» ще у 2002 році. Наступний –Трастовий фонд з утилізації радіоактивних відходів, які утворилися в результаті військових програм Збройних сил СРСР з метою безпечного перезахоронення радіоактивних відходів, започаткований у 2011 році.
Крім згаданих 2-х Трастових фондів, після початку агресії Росії проти нашої держави започатковано 6 нових ТФ НАТО на підтримку України. Вони спрямовані на поліпшення системи управління і зв’язку, логістики, реабілітації та перекваліфікації колишніх військовослужбовців, а також на розмінування та протидію саморобним вибуховим пристроям.
– Яку користь отримує Міністерство оборони України від реалізації проєктів в рамках Трастових фондів НАТО?
– Відповідь на це запитання знаходиться у назвах Трастових фондів та проєктів, які реалізуються в їхніх рамках, оскільки їхня дія спрямована на проведення реформ сектору безпеки і оборони України.
На теперішній час Міністерство оборони України як основний отримувач допомоги, залучено до реалізації заходів 4-х Трастових фондів:
з удосконалення системи командування, управління зв’язку та обміну інформацією;
з реформування системи логістики та стандартизації;
з утилізації в Україні легких озброєнь, стрілецької зброї, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1;
з розмінування та протидії саморобним вибуховим пристроям.
Крім того, Міністерство оборони як неосновний отримувач допомоги бере участь у реалізації проєктів 4-х Трастових фондів: із кіберзахисту, зі створення системи зміни військової кар’єри на професійну цивільну, з медичної реабілітації та з безпечного перезахоронення радіоактивних джерел.
– Розкажіть, чому деякі країни виділяють Україні гроші, а інші – якісь технічні засоби. Як вирішується питання, хто і чим саме допоможе?
– Будь-яка держава-член НАТО, що виявила добру волю і вирішила допомогти Україні на її запит, сама вирішує, у який спосіб ця допомога може бути надана: або грошима, або у вигляді консультативно-дорадчої допомоги, або шляхом надання технічної допомоги. Така держава бере на себе роль держави-лідера і запрошує інших приєднатися. Трастовий фонд формується за правилами міжнародного секретаріату НАТО. Внески інших держав-донорів (відповідно до їхнього власного рішення) також можуть бути у вигляді грошей, дорадчої допомоги або матеріально-технічного забезпечення.
– Скільки наразі іноземних радників працює в Україні?
– Кількість іноземних радників постійно варіюється. Коли війна з Росією (гаряча фаза) була на піку, їх було приблизно 38, а зараз їхня кількість трішки зменшилась.
– Відомо, що не всі країни хочуть, щоб Україна була членом НАТО. Що нам необхідно зробити, щоб змінити ставлення тих, хто не бачить нашу державу в Альянсі?
– Нам необхідно проводити реформи в державі. В НАТО приймають не Збройні Сили, а всю державу. На сучасному етапі НАТО очікує від України реалізації у повному обсязі Закону України «Про національну безпеку України». Відбувається моніторинг його реалізації, насамперед запровадження демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони. Якість і повнота виконання взятих на себе зобов’язань демонструє тенденцію. Якщо тенденція позитивна – змінюється і ставлення до держави, що твердо вирішила набути членства в Альянсі. В НАТО запрошують держави зі стійкою тенденцією розвитку демократії.
– Чи є проблемою недосконале знання іноземної мови серед військовослужбовців?
– Є, і не тільки серед військовослужбовців. У проведенні реформ Україна використовує механізм – річні національні програми, які є похідною від Плану дій щодо набуття членства в НАТО (ПДЧ). Отже, в одному із положень ПДЧ (затверджений Північноатлантичною радою ще в 1999 році) написано: будь-яка держава, яка вирішила для себе стати членом НАТО (країна аспірант) повинна бути готовою зайняти всі для неї виділені місця в агенціях і командуваннях НАТО (на стратегічному і оперативному рівнях). Без знання англійської мови це завдання виконати неможливо. Для виконання цього завдання необхідно організувати процес всередині держави таким чином, щоб кар’єру робили тільки ті офіцери, солдати, сержанти і державні службовці, які володіють англійською мовою і розуміють, що таке євроатлантичні підходи і стандарти.
– Україна наразі працює над документом щодо самооцінки своїх євроатлантичних реформ за рік. Розкажіть, що це таке?
– Як ми з вами з’ясували, хід реформ у секторі безпеки і оборони відображається у річних національних програмах (РНП). Хочу зазначити, що РНП-2019 формувалася на основі Стратегічного оборонного бюлетеня. Результати виконання РНП оцінюються Україною (самооцінка) та Альянсом. Документ, у якому відображається самооцінка, узагальнює МЗС. Проєкт самооцінки вже підготовлено для вивчення у штаб-квартирі НАТО. На основі зазначеного, відбудуться консультації з Альянсом. Зокрема в листопаді ц.р. представники Альянсу відвідають Україну, проведуть консультації з усіма представниками сектору безпеки і оборони. І приблизно в грудні буде підготовлена оцінка НАТО на базі самооцінки України.
– Як іноземні країни оцінюють успіхи України у реформуванні?
– Позитивно. Наприкінці жовтня в Україні буде засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів. В Україну приїде Північноатлантична рада на чолі з Генсеком НАТО. Під час візиту заплановані зустрічі на найвищому державному рівні, одним із питань для обговорення буде саме процес реформувань у нашій державі.
Бесіду вела Олена Степанюк
