Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Пригадуєте стару жартівливу загадку: «що важче: кілограм заліза чи кілограм вати?» Так ось, після мого знайомства з військовими метрологами, можу з упевненістю сказати: щось із цього точно важче, якщо ваги неправильно налаштовані. І завдання у цих людей полягає саме в тім, аби в нашому випадку в загадці встановити рівновагу. Та насправді в метрологів робота набагато серйозніша й складніша, і потребує ювелірної точності, математичних розрахунків, а головне – психологічної стійкості та відповідальності.
Сьогодні свій 28 день народження відзначає База вимірювальної техніки, що дислокована у Львові. Саме тому спеціалістам цієї частини і вирішили присвятити цей матеріал, адже, на перший погляд, їхня робота абсолютно не помітна для пересічного військовика. А є й такі, що не завжди відрізняють термін метролог від метеоролога. Й не одразу можна збагнути, чим вони займаються, бо довкола їхнього робочого місця безліч вимірювального обладнання, невідомої техніки і купа навчальних посібників.
– Робота метрологів полягає у проведенні контролю відповідності встановленим вимогам вимірювальної техніки, котра є на озброєнні у військових частинах ЗС України, – розповідає головний інженер Бази вимірювальної техніки майор Ігор Талабко. – До прикладу, це можуть бути паливороздавальні колонки, ваги, гирі, осцилографи, генератори, вольтметри, які постійно використовують у повсякденні військових частин і установ.
«Ареал» діяльності бази – вісім областей Західної України, а точніше – військові частини, що там дислоковані. Тому роботи завжди вистачає, особливо, коли планово доводиться виїжджати у частини чи перед її убуттям до району проведення операції Об’єднаних сил.
– Як правило, у великих військових колективах є штатний метролог, який організовує роботу для спеціалістів нашої бази, – продовжує головний інженер. – Ми виїжджаємо на планові роботи у підрозділ, позачергово – залежно від потреби. Проте заходи з метрологічного обслуговування проводимо не рідше, ніж раз на два роки.
З початком бойових дій на Донбасі роботи у метрологів побільшало. Особовий склад частини почали частіше залучати до виїзних ротацій, адже багато підрозділів із західних областей виконують завдання в АТО/ООС. І метрологічне обслуговування проводилось саме у районі бойових дій.
– Інколи по два-три місяці працюємо з технікою й іншим обладнанням практично на першій лінії оборони. І жоден командир не погодиться забрати її звідти для проведення метрологічного обслуговування, адже рубіж оборони буде практично беззахисним, – розповів начальник відділу повірки та регулювання радіовимірювальних приладів Бази вимірювальної техніки майор Тарас Постний. – На щастя, нині для полегшення роботи ми отримали сучасну вітчизняну пересувну лабораторію вимірювальної техніки ПЛВТ УА2-4/А, де можна проводити різні повірочні й ремонтні регламенти. Інколи доводиться вивчати матеріальну базу, з якою раніше не зіштовхувались.
Одним із важливих напрямків діяльності метрологічної бази є робота з медичним обладнанням та технікою.
– Чимало медобладнання наших військових поліклінік і госпіталів ще радянського виробництва або українського 1990-х, – говорить начальник відділу повірки та регулювання сервісних засобів вимірювань капітан Анастасія Фівейська. – Для роботи з тими зразками, які вже отримуємо від закордонних виробників, доводиться перенавчатись, проте принцип практично той же. Та й спеціалісти у нас висококваліфіковані, вміють поводитись із сучасним обладнанням.
Наразі львівська База вимірювальної техніки є зберігачем чотирьох з двадцяти п’яти Вихідних еталонів ЗС України.
– Усе, що стосується ідеальної довжини, тиску, плоского кута і маси, експлуатується й зберігається у нашій Базі вимірювальної техніки, – розповів представник Бази майор Артем Назаренко. – Ці Вихідні еталони призначені для передачі одиниці фізичної величини відповідного напрямку до еталонів нижчих розрядів всіх метрологічних лабораторій ЗСУ. І найменше, що нам доводилось зважувати, це зразкова гиря вагою 1 мг, з комплекту Вихідного еталону. Межі допустимих відхилень гирі 1 мг становлять ± 0,006 мг.
Звісно, важко одразу збагнути методику і принцип роботи метрологів. Проте, беззаперечно, їм потрібно віддати належне. Адже завдяки їм зброя має відмінну кучність стрільби, ракета летить точно в ціль, а у госпіталях фізіотерапевтичні апарати дають потрібну норму лікування пацієнтам. Метрологи не скаржаться на свої складності, адже їм це цікаво. І вони точно знають: нашим спеціалістам потрібно оновлювати обладнання та техніку, аби мати спроможності, як і в натовських колег, аби створювати нові Вихідні еталони Збройних Сил України.
Відео Тараса Греня
