Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Кількість військовослужбовців, які бажають пройти безкоштовну навчальну програму за напрямом «Підприємництво та інформаційні технології в бізнесі», у Вінниці збільшилася майже вдвічі. Саме із такими показниками розпочався весняний семестр проєкту «Норвегія — Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему», який реалізується на базі міжнародного центру «Україна — Норвегія» у Вінницькому національному технічному університеті. Проєкт передбачає перепідготовку військовиків, ветеранів АТО/ООС та членів їхніх сімей. Навчання проводять викладачі та науковці університету за співпраці з провідними фахівцями Вінницької міськради, Міністерства у справах ветеранів, ГО «Центр соціальної адаптації та розвитку «Європейська ініціатива» та профільних організацій-партнерів.
Відкриття у Вінниці
— Сьогодні ми урочисто розпочали десятий семестр. Наразі маємо непогані результати втілення знань, які надаємо на курсах, у практичній площині, — розповів кореспонденту АрміяInform Юрій Бурєнніков, керівник проєкту у ВНТУ та директор Міжнародного центру «Україна — Норвегія». — Це започаткування нашими випускниками власної справи, зокрема проєкти дружин ветеранів: LIVE Cement з виготовлення декоративних виробів з бетону та «В гречку» із виробництва подушок з гречаного насіння тощо. Маємо успішні приклади соціалізації ветеранів — наш випускник перенавчився на психолога і допомагає побратимам.
Весняна сесія відбуватиметься як онлайн, так і в офлайн-форматах, залежно від режиму адаптивного карантину. Слухачі зможуть опанувати основи підприємництва, бізнес-планування, комп’ютеризації власної справи, ораторського мистецтва, тайм-менеджменту, підвищать рівень володіння англійською. Із учасниками як індивідуально, так і в групах, працюватимуть психологи.
Своїми планами із АрмієюInform поділилася нова слухачка курсів Олена, яка вирішила долучитися до навчання.
— Про проєкт дізналася торік із захопливих відгуків колег, які перед звільненням з військової служби пройшли навчання. Я маю кілька освіт, а ось із технічною не склалося, тож планую надолужити. А з огляду на постійні оргштатні зміни у війську, хочу підстрахуватися на випадок звільнення. Не бачу себе після завершення військової кар’єри вдома із в’язальними спицями в руках. Мрію стати підприємцем. У мене навіть є ідея створити психологічний простір для жінок і вдів ветеранів та військових. Тут планую здобути необхідні для втілення цієї ідеї знання.
Залучення нових партнерів
Одним із головних досягнень проєкту торік, як каже Юрій Бурєнніков, є залучення до його реалізації держструктур. Нещодавно Вінницька міськрада підписала Меморандум із центром «Норвегія — Україна» про співпрацю в реалізації низки проєктів чинної Програми розвитку соціального підприємництва на території Вінницької міської ТГ на 2020–2022 роки.
— Одним із пріоритетів міськради є розвиток соціального підприємництва у Вінниці. Наша модель дозволяє створити належні умови ефективної соціалізації військовослужбовців та ветеранів шляхом надання якісних освітніх послуг з розвитку підприємницьких компетенцій, — зауважив Юрій Бурєнніков. — Результатом цього є написання якісного бізнес-проєкту і відкриття власної справи. Міська рада сприятиме пошуку джерел фінансування і співфінансуватиме додатково 10 осіб до 25, які йдуть за грантовою програмою.
А ще міжнародний центр «Україна — Норвегія» уклав низку домовленостей про партнерство із локальними, національними і міжнародними організаціями. Їхня мета — впровадження у Вінниці інноваційних бізнес-проєктів, які допоможуть вирішити соціальні виклики. Зокрема, залучити соціально незахищені групи до підприємництва.
Міжнародний фонд соціальної адаптації — плани та перспективи
Нагадаємо: проєкт «Норвегія — Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» є продовженням проєкту «Україна — Норвегія. Перепідготовка та соціальна адаптація військовослужбовців і членів їхніх сімей в Україні». Він діятиме до 2022-го. Реалізується в партнерстві з Міжнародним фондом соціальної адаптації та Університетом NORD (Норвегія). Фінансує його Міністерство закордонних справ Королівства Норвегія.
— Розпочалося українсько-норвезьке співробітництво у вирішенні проблеми професійної та соціальної адаптації військовиків ще у 2003 році за фінансової підтримки Міноборони Норвегії, — розповів в ексклюзивному коментарі для АрміяInform президент Міжнародного фонду соціальної адаптації Володимир Рубцов. — Із жовтня 2003-го кількість випускників становить понад 11 тисяч осіб. Цього семестру проєкт діятиме у 25 містах України, зокрема, у Підгайцях, Бердянську, Дрогобичі, Володимирі-Волинському, Сєвєродонецьку, Умані й Черкасах.
«Норвегія — Україна» — єдина подібна програма, що успішно діє 18 років. Окрім того, Україна є єдиною пострадянською країною, де функціонує проєкт професійної та соціальної адаптації військових, звільнених у запас, і їхніх родин.
— До програми адаптації почали залучати членів родин військових, на яких ніхто не звертав уваги. А це досить чутлива категорія. Адже звільнення військового — трагедія всієї сім’ї. Вважаю нашим найбільшим досягненням, що ми переконали норвезьких партнерів у важливості цього кроку.
Нині амбіційним завданням проєкту є інтеграція моделі, створеної та опрацьованої під час його існування, в державну структуру.
— Наведу приклад. Держава через Мінсоцполітики і Мінвет надає послуги з перенавчання. Згідно з даними за 2020-й, 90% ветеранів перенавчилися за фахом «водій автотранспортного засобу». Чи це актуально? Ми пропонуємо перенаправити ці кошти на здобуття престижних професій. Так, у Дніпрі відкрили групу, яка вивчатиме кібербезпеку. Залучаємо місцеву владу, аби вона звернула більше уваги на військових та ветеранів. Бо ці люди — рушійна сила, яку слід спрямувати в позитивне русло, а не чекати, коли вони вийдуть на вулиці захищати свої права. Гарний приклад цієї співпраці бачимо у Вінниці.
За словами Володимира Рубцова, у планах фонду — залучити до розробки державної стратегії з професійної та соціальної адаптації не лише учасників бойових дій, а й військовослужбовців, які звільняються в запас.
