Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Сприяння реформам, зменшення світовим загрозам безпеці, а також створення міцних відносин у сфері безпеки між країнами-партнерами та Північноатлантичним Альянсом є основною метою програми «Партнерство заради миру», Рамковий документ про яке 8 лютого 1994 року підписала й Україна.
Вже 25 травня того ж року, Україна передала керівництву НАТО свій Презентаційний документ. У ньому було визначено політичні цілі участі держави в Програмі ПЗМ, заходи, які планується здійснити для досягнення цих цілей, а також сили і засоби, що виділяються Україною для участі в неї.
У 1995 році Україна призначила своїх перших офіцерів зв’язку до штаб-квартири НАТО у Брюсселі та Координаційного центру партнерства у бельгійському місті Монс.
– На сьогоднішній день в рамках цієї програми до складу Багатонаціональних сил «КФОР» в Косово, Республіка Сербія, входить національний контингент, який підпорядкований нашому Командуванню, – повідомив командувач об’єднаних сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Наєв. – Основними його завданнями є забезпечення безпечного та безперешкодного пересування військ «КФОР», шляхом розчищення доріг від завалів і руйнувань із залученням важкої інженерної техніки, інженерна розвідка місцевості, фортифікаційне обладнання блок постів, демонтаж зруйнованих будівель і мостів, інженерні роботи по обладнанню злітно-посадочних смуг, а також розвідка, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів в інтересах сил «КФОР».
Як зазначив командувач, лише протягом останнього року національний контингент виконав інженерну розвідку 42-х вертолітних майданчиків загальною площею 1625 м², фортифікаційне обладнання, відновлення під’їзних шляхів на території військового аеропорту Приштина та будівництво бункерів навколо базового табору Ново Село, інженерне забезпечення по відновленню ділянки дороги на кордоні з Республікою Сербія та реконструкції мосту у населеному пункті Ліпосавичі.
– З 1 січня 2015 року, після завершення операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан, у цій країні під керівництвом НАТО було розгорнуто нову тренувально-дорадчу місію «Рішуча підтримка», український національний персонал, якої також підпорядковується нашому Командуванню, – наголосив генерал-лейтенант Сергій Наєв.
За його словами, принциповою функцією місії є надання виключно дорадчо-методичної та консультативної допомоги, яка полягає у підготовці силових структур Афганістану до рівня, що дозволить Збройним Силам і поліції самостійно забезпечувати безпеку на території країни, а також сприянні у встановленні ефективного контролю над діяльністю Міністерств оборони і внутрішніх справ країни.
– На даний час у діяльності Місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан беруть участь 10 військовослужбовців Збройних Сил України та 2 мінно-пошукових собаки. Насамперед це надання консультативно-дорадчої допомоги та координація діяльності МВС Афганістану з оперативними підрозділами та коаліційними силами, ведення інженерної розвідки та знешкодження вибухонебезпечних предметів у зоні відповідальності, а також надання консультативно-дорадчої допомоги військовослужбовцям Афганських національних сил безпеки та оборони з питань підготовки спеціалістів з розмінування та спеціалістів загальної інженерної справи, – додав командувач.
Варто наголосити, що у зв’язку із наслідками поширення вірусу Covid-19, у 2020 році, вперше в історії участі Збройних Сил України в операціях НАТО, ротацію національного персоналу у складі Місії НАТО «Рішуча підтримка» в Ісламській Республіці Афганістан здійснено із використанням вантажно-транспортного літака Іл-76МД Повітряних Сил Збройних Сил України.
Разом переможемо!
Служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України
