Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Поки на столах наших співвітчизників стоять новорічні й різдвяні страви, в інформаційному полі розгорілась чергова «зрада» з «кулінарної царини». Та ще й тому для нас ця «кулінарна зрада» стала такою гіркою, бо виявлена вона в українській армії. Армія – це плоть від плоті нашого народу, наша шана і гордість, а виявляється… для її харчування, хитрі й підступні «чиновники в погонах» і «внутрішні вороги» поставляють картопляне пюре російського виробництва…
Для чого товчуть пюре у «макітрі зради»?
Ні більше, ні менше, а саме: «Українська армія споживає картопляне пюре виробництва Російської Федерації, яка за фактом є державою-агресором», − про це під час пресконференції «Картопляні барви внутрішнього ринку України» (як поетично! – Авт.) заявив директор приватного малого підприємства (ПМП) «Вимал» Сергій Самоненко. Цей пан, який насправді не має жодного стосунку ні до армії, ні до харчування військових, ні до продуктів, які йдуть на закупівлі для війська, робить голосну заяву про те, що «В армії – зрада!!! Бійці їдять російське картопляне пюре!»
Подібні висновки ця, зовсім стороння до армійського продзабезпечення персона, робить з того, що намагається аналізувати український ринок картопляного пюре. За його словами, «100% картопляного пюре Україна імпортує з-за кордону, зокрема з Росії», а цей продукт, на думку «картопляра» Самоненка, − є стратегічно важливим у забезпеченні потреб ЗСУ. Тож, у логічному ланцюжкові цього пана усе це означає, що наша армія споживає російське картопляне пюре…
На перший погляд – «зрада-зрадою», і її виявили там, де навіть й очікувати ніхто не міг. Проте, чи справді все так, як каже новоявлений «експерт»? Звідки пан Самоненко зробив такі висновки, що картопляне пюре є саме «стратегічно важливим для забезпечення потреб ЗСУ»?
Справді, пюре можуть робити з сушених картопляних пластівців, і дійсно українські підприємства, які виготовляли такі пластівці, припинили роботу. Але до забезпечення нашої армії це не має жодних стосунків, адже для харчування військовослужбовців здебільшого йдуть свіжі продукти. Саме так, не лише в місцях постійної дислокації, а й у польових умовах чи районах виконання завдань, пріоритет надано свіжим продуктам!
«Чіпси» війську не потрібні. Тим паче, російські…
Ще з осені 2020-го Міноборони України заявило: з 2021 року харчування всього особового складу ЗСУ буде організоване з використанням Каталогу продуктів харчування. Це основа для організації якісного харчування військових. Асортимент продуктів розширено до 409 найменувань. Він дає змогу кухарям готувати різноманітні й смачні страви.
Проте до цього переліку, які використовують в організації харчування особового складу ЗСУ, не входить «Картопля сушена». Відповідно це стосується всього оголошеного ряду «сушених картопляних пластівців (картопляного пюре). Тобто, заявляючи, що «картопляні чіпси (для пюре) є стратегічно важливим продуктом для ЗСУ» пан Самоненко відверто брехав, адже цей продукт навіть не увійшов у Каталог продуктів для харчування українських військовиків.
Взагалі сушені картопляні чіпси, які використовували для картопляного пюре, тепер у армії пам’ятають лише порівняно «давні й досвідчені» кухарі. Нині для військовослужбовців готують чимало страв із картоплі, зокрема і пюре, але для цього застосовують свіжі овочі, які в умовах України порівняно неважко зберігати й транспортувати. Хоча справді: у колишньому СРСР «сушена картопля» була стратегічним продуктом, бо лише в такому вигляді її поставляли за Полярне коло, на Далекий Схід чи Середню Азію.
За кожною «зрадою» стоять певні особи, яким вона має бути вигідною. І згадана пресконференція в Інформагентстві «Інтерфакс-Україна», очевидно, була організована «Українською асоціацією виробників картоплі» (УАВК), аби привернути увагу влади й суспільства до проблем вітчизняного картоплярства і картоплепереробної галузі. Проте деякі заяви, які прозвучали від учасників заходу, відверто «тхнули» меркантильними інтересами певних осіб та підприємств й навіть повторювали російську пропаганду (зокрема про пюре).
На підтвердження цього, варто згадати ще одну заяву від виконавчого директора УАВК пані Оксани Руженкової: «Після того, як ми адаптуємо натовські стандарти, армія змушена буде перейти на споживання переробленої картоплі (!!!)» Але нині склалось так, що картоплі цієї у нас немає, тож доведеться переходити, за словами Руженкової, на запозичене з Росії пюре (!!!) І, порахувавши, що кожному бійцю потрібно, як мінімум, на добу 270 грамів таких чіпсів, у підсумку виявилось, що в росіян нам конче потрібно купувати, за словами виконавчого директора асоціації картоплярів, аж 6 тисяч тонн картопляних чіпсів.
Заява цієї пані – відверта маячня, бо в жодному документі НАТО немає навіть натяку на те, як держави Альянсу забезпечують харчування власних військових. Такого і не може бути взагалі, адже в Альянс входять такі країни, як Туреччина чи Норвегія, Італія чи Польща, гастрономічна культура в яких досить різна. Тож, заява ця – намагання в такий «брудний» спосіб (зі своєрідною апеляцією до української пронатовської спільноти) «впарити» нашому Міноборони, як мінімум, 6 тисяч тонн на рік сушених картопляних чіпсів та ще й російського виробництва (адже уся ця «пресконференція» була приурочена саме нездатності України наразі виробляти подібні чіпси)…
До речі, з власного досвіду, більшість армій країн Північноатлантичного альянсу також віддають перевагу не консервованим, сухим чи сублімованим продуктам, а свіжим. «Сухпаями» харчуються лише якщо немає змоги організувати повноцінне харчування. Щодо українського «Добового польового набору продуктів» − то це «норма № 15», розроблена у 2016-му і «норма № 10» (існує з 2001 року). І в жодному з них немає «картопляного пюре» чи «картопляних чіпсів», як і жодних причин чи передумов для того, щоб такі продукти вносили до цих наборів.
Ця історія мала певне продовження по тому, як пресслужба оборонного відомства, після оприлюднених некоректних заяв окремих спікерів згаданого форуму картоплярів, дуже чітко роз’яснила правила, за якими відбувається нині харчування військових, зокрема і в «картопляній компоненті». Очевидно, це не був «наїзд» на цілу галузь чи пряме звинувачення окремих її представників, як згодом стали розуміти це роз’яснення в УАВК. Галузь має очевидну проблематику, але вона тільки ситуативно чи гіпотетично торкається забезпечення продовольством ЗСУ (так, наголошую знову – йдеться про овочі, а не їхнє пюре!) І навряд чи варто картоплярам, аби якось вийти з цієї ситуації, апелювати до пресслужби МОУ. Раджу звернути увагу на заяви їхніх колег, зокрема на ресурсі Аgronews.ua (agronews.ua/news/ukrainska-armiia-spozhyvaie-kartopliane-piure-vyrobnytstva-rosiyskoi-federatsii/), де згадано заяву Сергія Самоненка про «використання нашою армією картопляного пюре виробництва Російської Федерації, яка за фактом є державою-агресором і реалізує Україні свій продукт». Саме ця заява і стала основним приводом реакції пресслужби, а не діяльність УАВК загалом. Чи пан Самоненко такого не говорив..?
Тож, від цих «картопляних фейків» відверто «тхне» не лише «брудом» комерційних оборудок, а й відвертою московською пропагандою. Російські ЗМІ впродовж усіх новорічно-різдвяних свят залюбки підхопили й тиражують заяви «українських експертів» про «російське картопляне пюре на столі українського солдата» і «Україна не потрапить в НАТО без російської картоплі». Товариство, час «вмикати голову» і, щонайменше, враховувати ті реалії, які існують, і без емоцій робити правильні висновки. Зокрема, і перед тим, як звинувачувати армію в тім, що солдат годують російською картоплею…
Влад Волошин
