Це частина ширшої стратегії москви — перетворювати дезінформацію, диверсії та людські жертви на зброю проти України й Заходу. Наприкінці жовтня…
Старша сержантка «Тантал» із 152-ї єгерської бригади рятує поранених військових. На службу вона прийшла ще у 2014 році.
Історію 36-річної військової опублікувала 152-га окрема єгерська бригада імені Симона Петлюри.
Ірина з позивним «Тантал» родом із Полтави. Медицину обрала ще після дев’ятого класу. Працювала в Полтавській обласній клінічній лікарні, а згодом — у військкоматі, де займалася питаннями військово-лікарських комісій та медичного супроводу призовників.
У 2014 році, з початком російської агресії, вирішила долучитися до війська.
«Я дуже люблю Україну. Я подорожувала, бачила інші країни, але моя душа — українська. Мені тут подобається, мені тут добре. Тут мій дім. Як громадянка не маю права бути осторонь», — розповідає медикиня.
На підготовку до першого бойового виїзду їй дали лише два дні. Невдовзі Ірина вирушила до сектору «М» під Маріуполем, де очолила медичний пункт протитанкового дивізіону.
«Я хотіла цього. Я знала, що я спеціаліст. Я знала, що буду там кориснішою. Страх? Можливо, якийсь був. Але такого, що я не поїду чи не хочу, — не було ніколи. У мене є бойова задача, її треба виконати», — пригадує «Тантал».
За роки служби вона допомогла сотням поранених. Каже, що під час надання допомоги передусім зосереджується на своїх діях, а переживання залишає на потім.
«Для мене важливо, щоб той, хто опинився у мене на столі, вижив. Це найголовніше», — говорить військова.
Згодом через стан здоров’я Ірина була змушена зробити перерву у службі. За цей час побувала в Ізраїлі, жила в Норвегії за Полярним колом. Однак під час повномасштабної війни повернулася до України та вирішила поновитися у війську.
Нині «Тантал» служить у медичному пункті одного з батальйонів 152-ї єгерської бригади та бере участь в евакуації поранених.
Вона наголошує, що порятунок військовослужбовців залежить від злагодженості всієї евакуаційної групи. Особливо відзначає водіїв, які доставляють поранених до медиків, та підтримку командування.
Паралельно зі службою Ірина здобуває вищу освіту за спеціальністю «Психологія». Ці знання, каже, потрібні вже зараз, адже під час евакуації важливо не лише надавати медичну допомогу, а й підтримувати поранених.
«Ми з хлопцями завжди розмовляємо. Вони вже розуміють, що перебувають у безпечному місці, і переключаються на нас. Наше завдання — не піддаватися їхньому настрою, а вести їх за собою», — пояснює старша сержантка.
За 12 років від початку свого військового шляху вона побачила, як змінюється українська армія, та переконалася, що зробила правильний професійний вибір.
«Мені комфортно в армії. Тут мене оточують люди, яких я розумію і які розуміють мене. Тут усе чітко і по суті», — говорить Ірина.
Про найважчі випадки зі своєї практики поки не розповідає. Натомість власну відповідальність за життя поранених формулює коротко: «На моїй зміні смерть відміняється».
Як повідомляла АрміяInform, начальник медичної служби 152-ї окремої єгерської бригади на позивний «Ромео» раніше розповідав про труднощі евакуації поранених на Покровському напрямку. Зокрема, російські військові атакували медичний автомобіль підрозділу, який згодом вдалося евакуювати для ремонту.
Успішна операція України з ураження Керченського мосту була однієї з головних тем у штаб-квартирі НАТО, де вчора відбулося засідання «Рамштайн».
Гранатометник відділення морської піхоти
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
Номер обслуги у 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ, Київська область
Командир відділення
від 55000 до 125000 грн
Слов'янськ
Батальйон спеціального призначення Донбас 18 Слов'янської бригади Національної гвардії України
Це частина ширшої стратегії москви — перетворювати дезінформацію, диверсії та людські жертви на зброю проти України й Заходу. Наприкінці жовтня…