Але відкриті дані вже дозволяють відновити масштаб втрат, який Москва намагається приховати. Російська влада може не називати кількість загиблих у…
Боєць з позивним «Чірик» добровольцем став на захист країни, пройшов Запоріжжя, Харківщину, Донеччину та Курщину.
Його історію опублікувала 153-я окрема механізована бригада.
На велику війну «Чірик» пішов добровольцем із перших днів повномасштабного вторгнення.
«Мобілізувався не вагаючись, як і майже всі мої друзі — дехто з них уже загинув, тому в пам’ять про них мушу продовжити нашу спільну боротьбу проти ворога — до остаточної перемоги», — каже боєць.
«Думав, що в армії всім байдуже, а тут навпаки»: як у бригаді допомогли Едуарду адаптуватися до служби
За понад чотири роки служби військовий боронив Запоріжжя, Харківщину та Донеччину, а також брав участь у Курській наступальній операції.
«Тоді був штурмовиком та розвідником, все за класикою: знайти окупантів — знешкодити. Пам’ятаю один із виходів, натрапили на ворожу нічліжку: жар від багаття, спальники, противник спробував втекти — безуспішно», — пригадує воїн.
До 153-ї бригади військовий приєднався після самовільного залишення частини.
«Мені немає куди повертатися»: боєць із Авдіївки провів понад чотири місяці в оточенні
Він пояснює, що в попередньому підрозділі не склалося порозуміння, однак це не означало, що він хотів припинити службу.
«У попередній частині лишатися не міг, не моє, це не значить, що вона була погана, чи я — просто не було порозуміння, прийняв рішення — піти, але не покинув наміру служити — повернувся до війська», — говорить боєць.
Нині він задоволений тим, що опинився серед людей, із якими може професійно зростати.
«Зараз я — серед вмотивованих людей, професіоналів, з якими можу розвиватися — це основа військової справи», — зазначив військовий.
Попри службу, «Чірик» знаходить час і для освіти. У війську він солдат, а під час сесій у цивільному університеті — студент.
Нещодавно вступив до вишу на спеціальність, пов’язану з машинобудуванням. Каже, що здійснив дитячу мрію вже після 30 років.
«Ще мав сили й бажання»: як «Гоша» у 50 років з кулеметом боронив Бахмут
У майбутньому він планує отримати сержантське звання та стати інструктором.
Так він хоче передати свій бойовий досвід побратимам і допомогти їм розвиватися у військовій справі.
Росіяни шукали, але не знайшли: десантник врятував побратима й два місяці ховався під носом у ворога
Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
