Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Міністерство оборони України поділилося практичними уроками російських гібридних операцій.
Це відбулося під час навчального курсу Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE).
Від Міноборони виступив директор Департаменту стратегічних комунікацій полковник Олександр Гайн.
«Хотілося б, щоб нам ніколи не довелося через це проходити, — сказав він на початку. — Але для нас гібридна кібервійна не теорія. Це повсякденність».
Він розповів про масштаб загрози, способи атак і два реальні кейси.
Масштаб і тенденції
Протягом останнього року гібридні загрози з кіберскладовою залишалися дуже інтенсивними. Водночас вони стають складнішими, бо зловмисники використовують доступні програмні та апаратні засоби. За даними CERT-UA, у першому півріччі 2026 року в Україні зафіксували 3137 кіберінцидентів. Це на 8% більше, ніж у другому півріччі 2025-го. Ці цифри охоплюють лише виявлені випадки, тому реальна картина, ймовірно, значно ширша.
Гібридними ці атаки робить поєднання масованих ударів і таргетованих операцій. Цілі вже давно не обмежуються окремими робочими станціями. Зловмисники намагаються отримати доступ до облікових записів, мобільних пристроїв, інформаційних систем, серверної та DevOps-інфраструктури, а також до спеціалізованих військових систем.
Ще одна тенденція, на яку звернув увагу Олександр Гайн, це застосування штучного інтелекту. З його допомогою противник масштабує й удосконалює фішингові кампанії, створює переконливі підроблені сайти та генерує шкідливий контент.
Починається з однієї людини, а закінчується цілою системою
Представник Міноборони виокремив чотири рівні атак, які охоплюють різні рівні — від меншого до більшого: користувач, пристрій, інфраструктура і стратегічний рівень. Мета щоразу однакова: розвідка, вплив і шкода суспільству.
- На рівні користувача працюють фішинг і соціальна інженерія, щоб викрасти паролі. Проти військових найкраще спрацьовують фейкові теми, пов’язані зі службою: розмінування, безпілотники, особові справи. Шкідливе програмне забезпечення може маскуватися під звичайне оновлення.
- Далі йде пристрій. Шкідливе програмне забезпечення дає прихований віддалений доступ, і зламаний телефон «здає» місцезнаходження, контакти, історію дзвінків і паролі.
- На рівні інфраструктури зловмисники шукають вразливості в цифрових сервісах, на серверах і в DevOps-процесах. Тобто зламують і самі системи, і те, як їх розробляють.
- Стратегічний рівень означає шпигунство, а згодом і знищення.
Кейс «Нової пошти»: одна ціль, але два вектори
Першим прикладом стала Нова пошта, найбільша служба доставки в Україні. Росія б’є ракетами по терміналах і логістичних хабах компанії, як це було, зокрема, з терміналом у Луцьку. Водночас проти компанії проводили DDoS-атаку на ІТ-системи. Роботу сервісів довелося тимчасово призупинити, але ІТ-команда зупинила атаку й перейшла на резервні системи.
«Ось що означає гібридність, — пояснив Олександр Гайн. — Фізичні та цифрові атаки на одну й ту саму ціль». Мета в обох випадках одна: зупинити роботу компанії.
Чому саме Нова пошта? Бо вона доставляє товари й вантажі людям. З’єднує людей по всій Україні та за кордоном, зокрема в Польщі. Від неї залежать інтернет-магазини й малий бізнес, а коли вона зупиняється, це відчуває економіка всієї країни. Формально компанія не належить до критичної інфраструктури, але фактично нею є. Саме тому росія й обирає її за ціль.
Приховані ретранслятори для шахедів у Києві
Другий випадок стосується дронів типу «Шахед».
«Ворог ймовірно ховає радіомережу всередині нашого міста, щоб наводити на нього дрони», — сказав представник Міноборони.
Російські війська можуть використовувати в Києві приховані радіопередавачі, так звану мережу MESH — про це заявляв Сергій Флеш. Вони дають операторам змогу керувати дронами в реальному часі, навіть упродовж коротких проміжків. Маршрути дронів пролягають з півночі в напрямку Києва. По суті, це мережа, розміщена в місті, щоб бити по самому місту.
Зупинити такі ретранслятори дуже складно. Вони дозволяють обходити засоби радіоелектронної боротьби, а оператори можуть коригувати траєкторію дрона безпосередньо перед ударом. За оцінками, у столиці працює від одного до трьох таких пристроїв, і вмикаються вони буквально на кілька миттєвостей під час атаки.
Український досвід для європейської безпеки
Навчальний курс Hybrid CoE був спрямований не лише на аналіз загроз, а й на відпрацювання практичних рішень. Під час багатоденних командно-штабних ігор учасники моделювали розвиток гібридних операцій, оцінювали варіанти реагування та наслідки ухвалених рішень.
Для європейських партнерів український досвід має особливе практичне значення, оскільки демонструє, як цифрові атаки можуть поєднуватися з ракетними ударами, порушенням логістики, розвідувальними операціями та впливом на цивільне населення.
«Кіберпростір не окремий фронт. Це частина тієї самої війни», — так завершив виступ представник Міністерства оборони України.
