Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Дмитро з позивним «ТРИДЕ» потрапив у засідку під Вовчанськом та дістав поранення. Його допомогли евакуювати російські військовополонені.
Його історію розповіли в ДПСУ.
Дмитро служив в 11-му прикордонному загоні. Під час одного із бойових завдань він разом із побратимом прибув до визначеної точки, де потрапили під вогонь противника.
«Ми дійшли до визначеної точки. Почали вивчати обстановку, аж раптом по нас відпрацювали з кількох калашів. То була засідка. Дісталося нам добряче, але, дякувати Богу, обоє вижили», — розповів «ТРИДЕ».
Противника вдалося відігнати. Військовому наклали на ногу турнікет і зупинили кровотечу. За Дмитром вирушила ударно-пошукова група, адже до позиції було близько 25 км, і сам він вийти не міг.
«Хлопці, які прийшли за мною, взяли в полон двох росіян. Один був старший, а другий років, може, під 30, Іван. Ми їх годували, ділилися водою і цигарками. Ставилися як до людей. Якщо відверто, було важко. Після контактних боїв і втрат побратимів у мене всередині все вигоріло. Але я розумів, що полонені захищені міжнародними законами, і ми, як цивілізовані люди, маємо їх дотримуватися», — пригадав захисник.
Коли ситуація в небі дозволила розпочати евакуацію, двоє військовополонених запропонували допомогти винести пораненого.
«Я одразу їх прорахував. Ніякої емпатії чи вдячності з їхнього боку. У них банально спрацював інстинкт самозбереження. Адже ми перебували в самому пеклі. Наша позиція дуже заважала росіянам, тому вони не залишали нас без уваги ні на годину. Щодня поранені. Щодня загиблі. Вони чудово розуміли, що єдиний шанс вижити — долучитися до евакуації», — зазначив Дмитро.
Один із полонених ніс амуніцію прикордонника, інший на ім’я Іван — самого Дмитра.
«Він був фізично сильним. Міцним, — заплющує очі Дмитро. — Ми з ним усю дорогу балакали. Він розповів мені, що контрактник і поїхав на війну заробляти. Говорив про це з гордістю. З форсом. Мовляв, зробив крутий вибір і не шкодує про це», — розповів оборонець.
Під час евакуації полонений кілька разів знесилювався, однак продовжував нести пораненого.
«Я казав йому: кинь мене. Ти вже не можеш йти. Але він вперто бубонів, що витягне мене до своїх. У якийсь момент мені навіть здалося, що він нормальна людина, але відігнав цю думку, бо його контракт — це контракт на вбивство, а мій — на захист Батьківщини», — зауважив «ТРИДЕ».
Приблизно на половині маршруту вони знайшли в посадці старий велосипед. За його допомогою Дмитра змогли швидше доправити до українських позицій.
Перед тим як розійтися, російський полонений заявив прикордоннику, що після обміну планує знову повернутися на війну.
«Він подивився мені у вічі, усміхнувся і сказав, що ми ще зустрінемося. Сказав, що після обміну знову піде воювати, бо йому потрібні гроші. Він думав, що вразить мене цією заявою. Але помилився. Я очікував на щось подібне. Тому спокійно подивився крізь нього і відповів, що буду з нетерпінням чекати на цю зустріч», — розповів Дмитро.
У вересні 2026 року «ТРИДЕ» продовжує проходити реабілітацію в одному із санаторіїв ДПСУ. За словами військового, він прагне якомога швидше відновитися, адже його побратими продовжують виконувати бойові завдання.
Як повідомляла АрміяInform, молодший сержант Юрій з позивним «Кіт» 24 лютого 2022 року залишив Польщу й повернувся в Україну та став на її захист.
