Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Офіцери 154-ї бригади дісталися до бойових позицій своїх підрозділів на Гуляйпільському напрямку, щоб особисто поговорити з військовими.
Відеорепортаж оприлюднила 154-та окрема механізована бригада.
На відео командири частину маршруту долають на бронетехніці. Біля переднього краю машину залишають і далі йдуть до позицій уже пішки.
Коли військові бачать гостей, із позиції лунає:
«Оце повага! Оце повага!»
Цього разу на передній край вирушили заступник командира 154-ї ОМБр з психологічної підтримки персоналу підполковник Дмитрій Камілов та заступник командира 1-го механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу майор Назарій Крупський.
Їхнє завдання — не просто приїхати й поговорити з військовими. На позиціях офіцери можуть безпосередньо почути, що турбує людей, у яких умовах вони працюють і що їм потрібно.
«Тут розмови зовсім не такі, як у тилу — ніхто не підбирає слів, не зважає на звання і посади. Тут усі говорять те, що відчувають насправді», — каже Дмитрій Камілов.
За його словами, такі виїзди важливі й для самих командирів.
«Офіцерам ніколи не варто забувати, як це — триматися під ворожими дронами, КАБами, артилерійськими обстрілами. Це мотивує виконувати роботу краще».
У 154-й наголошують: командири мають бачити війну не тільки на екранах командних пунктів, а бійці — розуміти, що про них пам’ятають і що їхні проблеми чують безпосередньо на місці.
Як раніше розповідала АрміяInform, на Гуляйпільському напрямку росіяни активно використовують FPV, «дрони-ждуни» та безпілотники на оптоволокні. Українські бійці розповідали, що одночасно в повітрі на окремих ділянках може бути до сотні ворожих дронів, а саме Гуляйполе регулярно перебуває під ударами авіабомб.
Окупанти тут намагаються просуватися невеликими піхотними групами, іноді використовують мотоцикли й шукають маршрути до українських позицій. Дронарі 154-ї починають працювати по таких групах ще за кілька кілометрів до переднього краю.
