Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
У Рівному й далеко за його межами Віталія знали як надзвичайно талановитого ювеліра, з-під чиїх рук виходили справжні прикраси-шедеври.
Військовий долучився до війська у грудні 2024 року. Загинув 22 липня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому було 36 років.
З Віталієм Царуком попрощалися 26 липня в Рівному на майдані Незалежності.
Він народився 6 січня 1990 року в Рівному. Навчався в загальноосвітній школі № 11, а згодом здобув фах столяра у Вищому професійному училищі № 1. Після навчання працював на підприємстві з виготовлення бурштинових прикрас, а згодом відкрив власну ювелірну майстерню.
У грудні 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.
«Він був людиною з великим серцем і золотими руками. У Рівному, та й далеко за його межами, Віталія знали як надзвичайно талановитого ювеліра. З-під його рук виходили справжні шедеври, чудові прикраси, які дарували людям радість. Але найбільшим його талантом було вміння любити життя і людей. Для своєї родини він був надійною опорою та всесвітом. Особливим приводом для його гордості був син — зараз хлопчику всього 10 років, і батько вкладав у нього всю свою душу, вчив бути чесним і сильним», — розповіла дружина захисника.
У Віталія Царука залишилися дружина, син, батьки, брат і сестра.
Заупокійну службу провели у Свято-Воскресенському соборі. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Тинне» в Рівному.
Вічна пам’ять і шана Героєві!
Фото: Рівненська міськрада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
