Саме тут, у майстерні батальйону безпілотних систем Black Sky 3-ї бригади оперативного призначення НГУ «Спартан», пошкоджені НРК отримують друге життя, а нові — проходять модернізацію…
НРК ще донедавна не сприймалися як серйозний елемент бойових дій, однак менш ніж за два роки вони стали одним із ключових інструментів на полі бою.
Про це в ефірі радіо Армія FM розповів командир роти безпілотних наземних систем 413-го окремого полку безпілотних систем «Рейд» Ярослав з позивним «Боров».
За його словами, коли він лише долучався до війська, про НРК на фронті майже не говорили.
Спочатку військовослужбовець хотів очолити взвод, однак отримав іншу посаду. Втім, командування запам’ятало його бажання працювати на командній посаді.
Після організаційно-штатних змін у структурі підрозділу з’явилася рота безпілотних наземних систем. Саме тоді йому запропонували сформувати та очолити новий підрозділ.
«Іду я по штабу, підходить Євген Карась, усміхається і каже: „Ярик, у мене для тебе сюрприз“. А сюрприз виявився в тому, що мені запропонували сформувати і очолити роту безпілотних наземних систем», — розповів Ярослав.
Командування запропонувало йому обдумати рішення, адже нещодавно у нього народився син. Однак військовий зазначив, що прийшов до війська саме для боротьби з ворогом, тому вже наступного дня погодився.
«Боров» наголосив, що Україна наразі має перевагу в технологічній складовій, однак росія швидко переймає українські розробки.
«Росіяни, як завжди, за нами доїдають. Але проблема в тому, що вони дуже активно і швидко це роблять. Коли вони підглядають у нас якусь технологію, процес масштабування у них відбувається швидше», — пояснив він.
Водночас, за словами Ярослава, українська перевага полягає в комплексному підході до розвитку технологій. Йдеться не лише про самі платформи, а й про системи зв’язку, енергозабезпечення та керування.
Серед переваг українських НРК він назвав використання комбінованих систем зв’язку, зокрема супутникового інтернету Starlink, що дозволяє операторам перебувати на значній відстані від самого засобу, а також сучасні батареї, які збільшують запас ходу роботизованих платформ.
Водночас противник також активно розвиває власні роботизовані системи.
За словами «Борова», росіяни поступово відмовлятимуться від використання великої кількості живої сили та переходитимуть до застосування роботів.
«Рано чи пізно вони теж замінять свою тактику м’ясних мулів на якихось роботів», — зазначив Ярослав.
Окремо він розповів про підготовку операторів НРК. За його словами, навчитися керувати такою платформою можна досить швидко, особливо якщо людина має досвід водіння автомобіля.
Головною вимогою до оператора є не стільки технічні навички, скільки уважність і витривалість. Адже під час виконання завдань військовий може кілька годин поспіль контролювати рух робота через монітор.
«Маршрути довгі, і людина має 4-5-7 годин, залежно від ситуації, сидіти і контролювати, щоб гусениця не з’їхала, щоб не заїхати під дерево, щоб Starlink не заглох, щоб не перегрілися колеса чи двигуни. Тому головне для оператора НРК — уважність», — підсумував «Боров».
Як повідомляла АрміяInform, літнього жителя Дружківки, який потрапив під удар російського FPV-дрона, евакуювали до медиків наземним роботизованим комплексом.
