Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Напередодні виборів до Держдуми російська влада дедалі важче приховує втому суспільства від війни та наростання внутрішньої кризи.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі Служби зовнішньої розвідки України.
За оцінкою СЗР, навіть результати підконтрольних Кремлю соціологічних досліджень свідчать про зниження підтримки війни. За офіційними даними, лише 15–24% росіян виступають за її продовження, тоді як 64–67% підтримують початок мирних переговорів.
У розвідці припускають, що реальний рівень підтримки війни може бути ще нижчим через атмосферу страху та репресій.
Попри відсутність реальної політичної конкуренції, російська влада, як зазначає СЗР, намагається усунути навіть потенційних опонентів. Як приклад наводять Бориса Надєждіна, якого не допустили до участі у виборчому процесі.
Окрему увагу СЗР звертає на ситуацію всередині російських еліт. За даними розвідки, частина оточення володимира путіна виступає за пошук шляхів завершення війни через дедалі більші економічні втрати. Водночас у Центробанку рф, як стверджується, визнають ризики для фінансової стабільності країни через тривале фінансування бойових дій.
Також, за інформацією СЗР, окремі наближені до Кремля бізнесмени намагаються налагодити неофіційні контакти з Україною, а Китай уже розглядає сценарії розвитку відносин із росією після завершення нинішнього етапу правління путіна.
У розвідці також зазначають, що додатковим чинником нестабільності можуть стати російські військові, які повернуться з фронту. Якщо вони не отримають обіцяних виплат і соціальних гарантій, це може посилити загальне невдоволення всередині країни.
У СЗР вважають, що на тлі економічних проблем, війни та суспільної втоми вибори до Держдуми восени 2026 року можуть стати для російської влади серйозним внутрішньополітичним випробуванням.
