Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
У 3-му корпусі випробовують систему дистанційного керування дронами-перехоплювачами, щоб відвести операторів із зони ураження ворожих FPV-дронів.
Про це в інтерв’ю АрміяInform розповів командир полку ППО «Аквіла» 3-го армійського корпусу Максим Зайченко.
За його словами, одна з головних цілей зараз — максимально відсунути операторів і групи обслуговування від переднього краю. Саме для цього підрозділ розвиває систему дистанційного керування дронами-перехоплювачами.
«Ідея проста: люди не повинні перебувати там, куди вже дістають російські FPV», — фактично так описує логіку нового підходу командир.
Пілот — окремо, дрон — окремо
Як пояснює Максим Зайченко, головна складність полягає не в самому польоті дрона, а в забезпеченні стабільного зв’язку між оператором, наземною станцією та безпілотником, який може працювати за десятки, а іноді й сотні кілометрів.
«Це технічно можливо, але потрібно забезпечити надійний зв’язок і передачу сигналу між пультом керування та дроном», — зазначив Максим Зайченко.
Раніше весь розрахунок — пілот, штурман і технік — перебував поруч із дроном до самого запуску.
Тепер ці функції поступово розділяють. Окремо працює пункт керування, окремо — група, яка готує та запускає безпілотник. Такий підхід дозволяє суттєво знизити ризики для особового складу.
«Ми працюємо у 3D-вимірі»: як 3 АК вибудовує перший ешелон протиповітряної оборони
Втім, командир застерігає: говорити про повністю відпрацьовану систему поки що зарано.
«Це точно стане реальністю по всьому фронту, але для цього ще потрібен час», — сказав Максим Зайченко.
За його словами, повністю автономної схеми поки що не існує. Дрони однаково потрібно обслуговувати, заряджати й готувати до вильоту, тому люди залишаються необхідною складовою процесу.
Чим далі від фронту — тим краще
Найкраще дистанційне керування сьогодні працює під час боротьби із «Шахедами», розвідувальними БПЛА та баражуючими боєприпасами на оперативно-тактичній глибині.
На передньому краї ситуація значно складніша. Через особливості рельєфу та активну роботу російських засобів РЕБ забезпечити стійкий зв’язок набагато важче. Саме тому перехоплювачі тактичної ланки поки що змушені працювати ближче до лінії бойового зіткнення, прикриваючи піхоту та розвідувальні групи.
Знищили понад 430 цілей і отримали мільйони: як екіпаж «Пікачу» полює на ворожі дрони
«Кілзона» розрослася до 30 кілометрів
Максим Зайченко також розповів, що робота тилового забезпечення останнім часом стала значно небезпечнішою.
Якщо ще кілька років тому ротація особового складу чи підвезення боєкомплекту були відносно звичайною процедурою, то сьогодні кожен виїзд фактично перетворюється на окрему бойову операцію.
Причина — російські ударні й розвідувальні дрони, FPV на оптоволокні та так звані ждуни, які чатують на транспорт.
За словами командира полку, приблизно 10–15% транспортних рейсів потрапляють під удари FPV-дронів або підриваються на вибухових пристроях.
Через це логістику тепер планують значно ретельніше: кількість поїздок зменшують, маршрути переглядають, а найнебезпечніші ділянки долають лише броньованою технікою.
Частину вантажів уже доставляють важкими безпілотниками, зокрема комплексами Heavy Shot.
«Забезпечення передових позицій сьогодні — це окрема бойова місія. Ніхто не відправлятиме транспорт лише заради умовної пачки цигарок», — підсумував Максим Зайченко.
