Значна кількість бійців, які обрали для повернення батальйон безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти «Борисфен» — наочне свідчення саме такого ставлення. Про…
«Я вірю в українське військо, яке вміє вчитися, розвивати технології, берегти людей і давати командиру можливість відповідати за результат.
Я знаю багатьох командирів, які щодня працюють саме так, часто долаючи опір значно більший, ніж має бути під час війни», — говорить новий Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий.
21 липня 2026 року пізно ввечері Президент України Володимир Зеленський оголосив про рішення призначити генерал-майора Михайла Драпатого Головнокомандувачем Збройних Сил України. Це відбулося після його співбесіди з тимчасовим виконувачем обов’язків Міністра оборони України Євгенієм Хмарою.
«Дякую Президенту України за довіру, Міністру оборони за підтримку, а Силам Оборони за новий етап служби. Служіння Україні завжди було для мене честю, а під час війни за незалежність воно означає абсолютну відповідальність. Вдячний Головнокомандувачу Збройних Сил України Олександру Сирському за послідовну роботу зі зміцнення українського війська. Я в ньому виріс. Працюватиму відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу. Слава нації. Смерть ворогам», — зреагував на своє призначення Головнокомандувачем ЗСУ Михайло Драпатий.
Генерал Олександр Сирський, залишаючи посаду, заявив:
«Передаю своєму наступнику армію, яка не лише тримає оборону, а й перебуває в стані наступу — з ініціативою, зі структурою, з людьми, які знають, як бити ворога. І я щиро сподіваюся, що цей наступ буде продовжено. Все для цього є».
Керівник Офісу Президента України та колишній керівник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов теж зреагував на призначення Драпатого. Він назвав це «надзвичайно важливим кадровим рішенням щодо оновлення командування Збройними Силами України».
«Зараз головне — управління військами та повна концентрація на фронті, адже ворог пауз у війні не робить… Михайла Драпатого знаю давно. Це командир із реальним відчуттям бою, що тверезо оцінює обстановку, ухвалює рішення швидко та береже людей. Армія йому довіряє, і це бойова заслуга. Михайле Васильовичу, попереду великі завдання, і у вас є все, щоб їх виконати. Армія сильна, командування — в надійних руках. Ми знаємо, за що стоїмо, і знаємо, куди йдемо. Наша стійкість — це шлях до перемоги. Ви можете розраховувати на мою повну підтримку й допомогу. Наша сила — в єдності та відповідальності кожного», — написав Буданов у ТГ-каналі.
Полковник Олександр Вдовиченко, який очолював 72-гу бригаду із серпня 2021-го по серпень 2022 року, теж привітав Драпатого на посаді.
«Головне вірити! Добро завжди перемагає зло! Михайло Васильовичу, щиро вітаю Вас! Здоров’я, сили, віри і волі на шляху до Мети!» — написав він у ФБ.
Михайло Драпатий: штрихи біографії бойового командира
Михайло Драпатий — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького, Народний Герой України.
Колишній командир 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. У середині квітня 2014-го 72 ОМБр у повному складі перебувала на сході України і була готова до виконання бойових завдань.
Підрозділи 2-го батальйону бригади були розташовані довкола Маріуполя. 9 травня озброєні терористи здійснили спробу захоплення міського управління міліції, і 2-му батальйону 72 ОМБр було віддано бойовий наказ зайти в місто на бронетехніці для посилення підрозділів, які відбивали штурм терористів, і звільнити заручників. Командував операцією командир батальйону майор Драпатий.
Ситуація ускладнювалась тим, що провокатори підбурили проросійськи налаштованих місцевих мешканців на протидію, по вулицях міста було встановлено барикади. Одна з таких барикад перегородила шлях, коли колона з чотирьох машин уже поверталась після виконання завдання на виїзд з міста.
Командир Драпатий, який їхав у першій БМП, дав наказ продовжити рух, і бронемашина «перелетіла» через барикаду. Ці кадри демонстрували телеканали всього світу як приклад звитяги командира.
Вже у 2018 році він був командиром 58 ОМБр і в програмі «Поліграф» на Армія FM розповів про звільнення Маріуполя в 2014-му.
«Основна задача тоді була, не лише нашого підрозділу, — на високому рівні не допустити втрату такого важливого об’єкта як Маріуполь. Адже це найбільше місто Донецької області і там є вихід до моря… Мабуть, не було на кого покласти таке завдання, окрім ЗСУ. Це було правильним рішенням — відправити мене і моїх людей на звільнення тих, кого заблокували… Відверто кажучи, і в мене, і в моїх підлеглих була маленька боязнь не від того, що ми відправляємося на задачу, а від того, що це перше бойове завдання. Але, жоден військовослужбовець батальйону не відмовився, всі виконували завдання впевнено. Не було такого: „не можу“, „не буду“, ми не боялися якогось блокування проросійськи налаштованим населенням… Після того, як ми прибули до вказаного об’єкта, виконали комплекс заходів. Звісно, ми це робили не самі. Не можна не згадати про ті підрозділи, які брали участь, все було у взаємодії. Коли будівля почала палати, приїхали пожежники і по їхнім драбинам вдалося звільнити людей. Після цього ми організовано здійснили відхід. А подальшу зачистку і дії виконували інші підрозділи, але вважаю, що ключовий момент у даній ситуації зіграли Збройні Сили, які довели рішучість дій. Коли мені механік-водій доповідав, що перед нами барикади більші метра у висоту, питав, що робити, а я сказав, що беремо штурмом. Це відео облетіло весь світ. І вони (росіяни) не дочекаються», — розповідав Драпатий.
У 2014 році офіцер вступив до Національного університету оборони України. Згодом перевівся на заочну форму навчання й повернувся до зони АТО у статусі начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади.
У 2016-му був командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади, а з 2017 року — командиром бригади безпосередньо в районі АТО.
У квітні 2019 року Михайлу Драпатому було достроково надане чергове військове звання — полковник. У серпні цього ж року він передав 58-му бригаду іншому командиру та розпочав дворічне навчання слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
У 2021 році його визнали найкращим випускником оперативно-стратегічного рівня підготовки управління Національного університету оборони. Тоді під час урочистостей Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонз нагородила його перехідним мечем королеви Великої Британії.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Михайло Драпатий очолював оперативне угруповання «Південь». У березні 2022 року він керував обороною Кривого Рогу, тоді росіян вдалось зупинити та стабілізувати лінію зіткнення.
У 2023 році Драпатий заявив, що вважає Збройні Сили України найкращою армією у світі з огляду на умови, в яких вони виконують бойові завдання.
За словами Драпатого, попри наявні людські та матеріальні ресурси, а також рівень підготовки, українські військові виконують завдання, з якими не впоралася б жодна інша армія.
До січня 2024 року очолював оперативне угруповання «Херсон». Відомий як один із командирів, що керували визволенням правобережжя Херсонської області у 2022 році.
У лютому 2024 року був призначений заступником начальника Генштабу ЗСУ з підготовки військових.
У травні 2024 на тлі наступу російських військ на Харківщині Драпатого призначили командувачем оперативно-тактичного угруповання військ «Харків» замість Юрія Галушкіна. При цьому Драпатий залишався на посаді заступника начальника Генштабу.
У вересні 2024 очолив оперативно-тактичне угруповання військ «Луганськ».
29 листопада 2024 року призначений командувачем Сухопутних військ Збройних Сил України. Подав у відставку з цієї посади 1 червня 2025 року після того, як внаслідок ракетного удару Росії по розташуванню одного з навчальних підрозділів Сухопутних військ на Дніпропетровщині загинуло щонайменше 12 і зазнали поранень понад 60 військовослужбовців.
3 червня був призначений на посаду командувача Об’єднаних сил ЗСУ.
20 жовтня 2025 року Драпатий як командувач Об’єднаних сил очолив новостворене Угруповання Об’єднаних сил, яке прийняло відповідальність за смугу фронту в Харківській області.
Драпатий був одним з основних стейкхолдерів запуску Лінії дронів.
«Проєкт Лінія дронів став одним із прикладів того, як вчасне рішення держави може досить швидко вплинути на ситуацію на полі бою. Після нього з’явилися й інші ініціативи, які вже довели свою користь для війська», — коментував Драпатий цей проєкт.
