Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У червні 2026 року щонайменше 293 цивільних загинули внаслідок агресії росії проти України, а 1990 дістали поранення.
Цю цифру підрахувала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні.
Відповідні дані оприлюднила Книга катів українського народу.
«Ці цифри свідчать про тривожну тенденцію до ескалації зі зростанням кількості жертв серед цивільних осіб, що є наслідком інтенсивнішого застосування потужного озброєння, яке є особливо смертоносним при використанні в густонаселених міських районах», — заявила голова місії Даніель Белль.
Після рекордного за понад чотири роки травня червень перевищив цей показник, ставши місяцем з найбільшою кількістю жертв серед цивільних осіб з квітня 2022 року.
Кількість жертв зросла на 10% порівняно з травнем 2026 року (282 загиблих і 1794 поранені) та на 37% порівняно з червнем 2025 року (249 загиблих і 1416 поранених).
Загалом за перші шість місяців 2026 року загинули 1396 цивільних, а 7978 дістали поранення — на 37% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 114% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Основною причиною високої кількості жертв у червні знову стало застосування росією далекобійної зброї в міських районах. На атаки ракетами та дронами далекого радіуса дії припало 45% від загальної кількості жертв (126 загиблих і 907 поранених), переважно у великих містах, таких як Київ і Дніпро.
Поблизу лінії фронту дрони малого радіуса дії спричинили найвищу місячну кількість жертв серед цивільних з 24 лютого 2022 року — 89 загиблих і 588 поранених.
«Свідчення цивільних, які були вимушені залишити прифронтові громади, дуже схожі між собою і жахають. Багато хто розповідає, що відчуває, ніби дрони малого радіуса дії полюють на них лише через звичайні повсякденні справи — піти купити продуктів, вигуляти собаку, поїхати на велосипеді чи попрацювати на подвір’ї», — додала Белль.
Інші втрати серед цивільного населення сталися внаслідок авіаційних бомбардувань (44 загиблих і 280 поранених), а також артилерійських обстрілів і атак із РСЗВ (27 загиблих і 171 поранений). Внаслідок інцидентів із мінами та вибухонебезпечними залишками війни загинули семеро цивільних, 44 дістали поранення.
Переважна більшість жертв серед цивільного населення була зафіксована на територіях, підконтрольних уряду України. Загалом загиблі та поранені зафіксовані у 13 регіонах України та місті Києві. Найвищі показники втрат зафіксовані у Дніпрі (25 загиблих і 77 поранених), Запоріжжі (23 загиблих і 229 поранених), Херсоні (18 загиблих і 236 поранених) та Києві (11 загиблих і 112 поранених).
У червні тривали атаки збройних сил росії по енергетичній інфраструктурі України. Водночас місія задокументувала різке зростання кількості атак українських збройних сил по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії в окупованому Криму: щонайменше 12 таких атак призвели до аварійних і планових відключень електроенергії.
Найбільші обстріли в червні 2026 року
- 2 червня внаслідок атаки ракетами та баражувальними боєприпасами по Дніпру загинули 17 цивільних (вісім чоловіків, сім жінок і два хлопчики), а щонайменше 40 осіб дістали поранення.
- 2 червня внаслідок аналогічної атаки по Києву загинули шість жінок, а щонайменше 69 цивільних дістали поранення.
- 15 червня внаслідок атаки ракетами та баражувальними боєприпасами по Києву загинули п’ятеро цивільних (троє чоловіків і дві жінки), 43 особи дістали поранення.
- 15 червня повторний удар далекобійним засобом ураження по тому самому місцю в Харкові забрав життя шістьох рятувальників, ще семеро дістали поранення.
- 28 червня внаслідок авіаційного бомбардування Запоріжжя загинули троє цивільних, щонайменше 19 осіб дістали поранення.
- 29 червня внаслідок ракетного удару по Дніпру загинули семеро цивільних (п’ятеро чоловіків, одна жінка й один хлопчик), щонайменше 28 осіб дістали поранення.
