Спрощений алгоритм дозволяє поновитися до війська без судової тяганини. Це стало вирішальним аргументом для багатьох бійців. Історію одного із них фахівці групи комплектування 1-ї Президентської…
Двійко котів, які блукали посеред віддаленого від сіл безлюдного поля, видали замасковану позицію російських окупантів пілоту «Мавіка» на позивний «Фрегат».
Хвостаті розвідники безпомильно виявили загарбників у лісопосадці та чітко вказали на їх присутність оператору безпілотника.
— Бачу — два коти йдуть. Думаю: як це серед поля можуть іти два коти? Я подивився за тими котами хвилин п’ять і побачив, що вони йдуть до старої російської «еспешки», яку всі вважали давно покинутою, — розповідає боєць.
Він переконаний, що саме увага до таких деталей, якими б дрібними та випадковими вони не здавалися, є надзвичайно важливою для повітряного розвідника.
Про цей цікавий епізод, зміну військової спеціальності зі зв’язківця на оператора БПЛА та плани на майбутнє старший сержант Сергій на позивний «Фрегат» із 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта розповів АрміяInform.
Боєць вважає, що саме дрони докорінно змінили перебіг війни і продовжать визначати характер бойових дій у майбутньому. Нині у 40-й артилерійській бригаді він бере участь у формуванні нового FPV-екіпажу.
Морський позивний з’явився випадково
30-річний Сергій із позивним «Фрегат» пройшов шлях від строкової служби у Донецьку та роботи зв’язківцем до оператора БПЛА і командира відділення безпілотних авіаційних комплексів.
Його позивний — «Фрегат» — з’явився випадково, але з часом закріпився і став постійним. Військовослужбовцеві родом з Миколаївщини він нагадує про море, стрімкого морського птаха та стрункий військовий корабель.
— Історія з позивним була смішна. Раніше нам позивні роздавали і на вузлі зв’язку мені попався позивний «Фрегат». Наступного разу позивні поміняли, а в мене він просто залишився.
Хотіли взагалі дати мені позивний «Труба», але я сказав: ні, краще візьму «Фрегата». «Фрегат» пов’язаний із морем, і мені це подобалося. Сам я з морем не пов’язаний, просто я родом з Миколаївщини і мені подобається море, — розповідає Сергій.
З артилериста «Фрегат» став зв’язківцем
Перший військовий досвід «Фрегат» здобув ще під час строкової служби у внутрішніх військах, які після реформування стали Національною гвардією України. У 2013–2015 роках він служив у Донецьку і вже тоді відчув бажання пов’язати своє майбутнє з військом.
Після строкової служби Сергій на рік повернувся до цивільного життя, а вже у травні 2016 року підписав контракт зі Збройними Силами України. Так він потрапив до 40-ї артилерійської бригади, де спершу служив старшим навідником, а згодом став зв’язківцем.
— Після строкової служби я звільнився, а через рік підписав контракт. Потрапив у першу батарею 40-ї бригади старшим навідником. Невдовзі навчився професійно працювати з радіостанціями і перевівся на зв’язківця, служив на посаді начальника зв’язку дивізіону.
З червня 2017 року і до 2021 року я був начальником зв’язку бригади. Потім прийшов молодий офіцер, якому я здав посаду, а сам перевівся в польовий вузол зв’язку бригади і вже звідти звільнився з контракту, — пригадує військовослужбовець.
Після 24 лютого 2022 року без вагань повернувся до війська
2021 року Сергій звільнився зі служби, бо хотів більше часу приділяти родині й пожити цивільним життям. Але після початку повномасштабного вторгнення повернувся до війська і попросив направити його саме до рідної 40-ї артилерійської бригади.
— У листопаді 2021 року я звільнився зі служби. Думав більше пожити для сім’ї — дружини, дитини. Хотілося цивільного життя. Але не так сталося, як хотілося, бо у 2022 році почалася війна.
Три місяці по суті я побув удома, а потім пішов до військкомату і попросив, щоб мене відправили назад у мою 40-ву бригаду.
Я думав так: якщо потраплю в інші війська, мене знов будуть чомусь вчити, чого я не знаю. А якщо повернуся до себе в частину, на свою посаду, то я зможу відразу виконувати завдання і сам учити людей, які приходитимуть по мобілізації, — пояснює «Фрегат».
«Сучасна артилерія без дронів неможлива»
Життя і тут внесло свої корективи — після пів року служби на посаді зв’язківця Сергію запропонували опанувати керування безпілотними літальними апаратами і він погодився навчитися літати на «Мавіку». Так почався його перехід у сферу безпілотних систем.
— Десь пів року ще побув я зв’язківцем, а потім мені запропонували піти вчитися на «Мавік». На «мавікіста» вивчився у Харкові і потім багато літав з хлопцями під час бойових дій у Харківській області — проводив розвідку, коригував вогонь артилерії, — розповідає «Фрегат».
За словами Сергія, безпілотники стали невіддільною частиною бойової роботи артилерійської бригади. Вони допомагають вести розвідку, виявляти й ідентифікувати цілі, коригувати вогонь гармат.
— У нас артилерійська бригада, але є і безпілотні системи. Перед тим, як гармати зроблять перший постріл, наші пілоти проводять розвідку, знаходять цілі, встановлюють їхні координати. Сучасна артилерія без дронів неможлива, — наголошує військовий.
«Основна відмінність — це безпілотники»
Порівнюючи нинішню війну з періодом АТО й ООС, Сергій наголошує, що головні зміни відбулися саме у так званому «малому небі» — дрони кардинально вплинули на ведення бойових дій.
— Війна дуже змінилася. Тоді, за часів АТО й ООС, дронів майже не було. Можна було виставляти якісь командно-спостережні пункти, можна було більш приховано пересуватися по передній лінії, доставляти провізію, боєкомплект.
Зараз так не зробиш, бо небо дуже «брудне», крила й розвідка заважають. Треба вибирати погоду: туман, сильний дощ, сніг. Тільки по поганій погоді можна заїжджати. Тому основні відмінність — це безпілотники, — розповідає «Фрегат».
Окремо він пояснює, як дрони змінили артилерійське коригування. Завдяки прямій трансляції з борта можна миттєво бачити місце розриву, коригувати координати наступного пострілу й уточнювати влучання.
— Зараз, коли літаєш на «Мавіку», можеш давати пряму трансляцію. І вже по ній командир батареї чи старший вогневої позиції може онлайн коригувати свій постріл, якщо була похибка.
Влучання тоді стає точнішим і час зменшується, бо картинку на вогневу позицію ти даєш в режимі онлайн. Тобто можна набагато швидше коригувати наступний постріл і наступне влучання, — пояснює Сергій.
Два коти в тумані та стара російська позиція
Серед напрямків, де Сергій виконував завдання, — Сіверський та Куп’янський, райони Борової, Синьківки, Кіндрашівки, Западного і Лиману Першого.
Один із найбільш пам’ятних епізодів стався біля Джерельного на Харківщині. Тоді під час ранкової розвідки «Фрегат» помітив двох котів, а потім зрозумів, що біля старої позиції, яку вважали порожньою, перебувають російські військові.
— З самого ранку я вилетів на розвідку. Стояв легкий туман: розвідку проводити можна, але видно не дуже добре. Дивлюся — в мене на борту сідає акумулятор. Думаю, якраз є ще зліва посадка, подивлюся її і буду повертатися.
Бачу — два коти йдуть. Думаю: як це серед поля можуть йти два коти? Я подивився за тими котами хвилин п’ять і побачив, що вони йдуть до старої російської «еспешки», яку всі вважали давно покинутою.
Я простежив за тими котами хвилин п’ять і бачу — з-під накриття видніється рука. Ага, думаю, знайшов одного! Вирішив затриматися і спостерігати. Як виявилось, росіян там було кілька, бо спочатку до вітру вийшов один, за ним другий, третій…
росіяни, мабуть, думали, що в туман їх ніхто не помітить, бо ніхто не буде літати. Але їх спочатку знайшли коти, а за ними і я, — посміхається «Фрегат».
«FPV-дрони мають працювати у взаємодії з артилерією»
Нині у 40-й артилерійській бригаді формується новий екіпаж для бойової роботи з ударними FPV-камікадзе, створенням якого опікується «Фрегат». Основне завдання підрозділу — ураження техніки, особового складу, укриттів і бліндажів противника.
— Я буду старшим екіпажу і пілотом. Нещодавно з навчального центру прибув ще один пілот. Також у нас є вибухотехнік, який відповідає за підготовку боєприпасів. Потрібно ще кілька людей, тож у нас є вакансії, — повідомив військовий і закликав охочих долучатися.
Сергій переконаний, що спеціалізовані підрозділи ударних БПЛА в артилерійській бригаді є не лише відповіддю на виклики сучасного поля бою, але й майбутнім артилерії, адже переваги FPV-камікадзе та ніша їхнього застосування вже зараз є цілком очевидними.
— FPV-дрони мають працювати у взаємодії з артилерією. Якщо артилерія не може точно уразити ціль, її може доповнити безпілотник. Якщо ж дрон не дістає чи у нього не вистачає вибухової потужності, по цілі може працювати артилерія, а дрони будуть її коригувати, — пояснює «Фрегат».
Понад 10 тисяч «кабанчиків» по ворогу та «Золотий хрест»: історія артилериста 40-ї артилерійської бригади
Нині Сергій вважає формування ефективного екіпажу ударних FPV-дронів своїм головним завданням. Він не приховує, що формально він має підстави для звільнення, адже виховує трьох дітей. Але поки залишається у строю — через побратимів, потребу передавати досвід і розуміння, що в умовах війни кожне звільнення означає додаткове навантаження на тих, хто залишається.
Фото з особистого архіву героя.
