Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія.
5 липня 2019 року Президент України присвоїв 36 окремій бригаді морської піхоти Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України почесне найменування «імені контр-адмірала Михайла Білинського». Бригада першою отримала почесне найменування в історії сучасних українських зʼєднань морської піхоти України.
Михайло Білинський (1883–1921) належить до когорти українських воєначальників, які у вирішальний для України час зробили свідомий вибір на користь державності. Будучи справжнім патріотом своєї країни, він розглядав флот і морську піхоту як невідʼємну складову незалежної України, здатну забезпечити захист її морських рубежів і державного суверенітету.
М. Білинський розпочав військову службу 1906 року юнкером Балтійського флоту, з 1911 року працював у Міністерстві фінансів, маючи звання мічмана. 1914 року, з початком Першої світової війни, Михайла Білинського мобілізують на військову службу і знову направляють на Балтійський флот, де на початку революції, разом із С.Шрамченком, він проводив українізацію.
У 1917-1918 рр. він був одним із активних організаторів українського генерального секретарства Морських справ УНР, 1918 року увійшов до складу управи Морського міністра в уряді П.Скоропадського. У 1919 році — міністр морських справ УНР та начальник морського генерального штабу, у 1920-1921 рр. — міністр внутрішніх справ, виконувач обов’язків міністра фінансів УНР, який «горів» своєю справою.
Видатному воєначальнику ми завдячуємо створенню морської піхоти. Коли у лютому 1919 р. військами Антанти було окуповано Чорноморське узбережжя, УНР було відкинуто від моря, а на захоплених кораблях спущено українські прапори, Білинський переконує Симона Петлюру у необхідності створення морської піхоти, яка б стала основою військово-морського флоту та повернула узбережжя.
До формування полків морської піхоти М. Білинський віднісся з великою відповідальністю. Перший полк морської піхоти було сформовано із колишніх моряків Австро-Угорського Адріатичного флоту, а також із гуцулів, які займалися сплавлянням лісу по карпатським річкам. Контр-адмірал особисто їздив на відбір. Акцент робив на вмотивованості чоловіків, фізичній підготовці та дотичності до морської / річкової справи. Тому Перший полк було названо Гуцульським, а Другий — створений у Камʼянці- Подільському. Морські піхотинці брали участь у Першому та Другому Зимових походах. Загинув Михайло Білинський у бою під час Другого Зимового походу 17 листопада 1921 року, до останнього виконуючи свій військовий обовʼязок пліч-о-пліч з морськими піхотинцями. Еміграційний уряд УНР посмертно підвищив Білинського до звання контр-адмірала.
Саме ці принципи — вірність Україні, професіоналізм, мужність і готовність до самопожертви — стали основою бойового духу сучасної 36-ї окремої бригади морської піхоти. З перших днів російської агресії її військовослужбовці обороняли південь України, виконували бойові завдання на Донбасі, героїчно билися за Маріуполь, а згодом продовжили боротьбу на найскладніших напрямках російсько-української війни.
Присвоєння 36-й окремій бригаді морської піхоти почесного імені контр-адмірала Михайла Білинського стало не лише вшануванням видатного українського військового діяча, а й символічним поєднанням сучасної морської піхоти з історичними традиціями боротьби за незалежність України.
Підготовлено спільно з відділенням рекрутингу штабу військової частини А2802
