Регулярні відверті особисті розмови з військовими допомагають підтримувати їх, з’ясовувати та вирішувати їхні проблеми та запобігати випадкам самовільного залишення частини. Саме тому в 40-й…
Ситуація у відносинах між Україною та Білоруссю залишається напруженою, проте останні події демонструють зміну тактики Мінська.
Після низки гострих суперечок та обвинувачень між Президентом України Володимиром Зеленський і самопроголошеним керівником Білорусі Лукашенком, останній публічно вибачився, намагаючись знизити градус ескалації. Однак це не сподобалося москві, яка продовжувала тиснути на Білорусь, аби втягнути її у війну. Після чого Лукашенко поїхав у закордонне турне. Спочатку до путіна, а потім до Сі Цзіньпіна.
В коментарі АрміяInform посол з особливих доручень МЗС України Ярослав Чорногор пояснює, що стоїть за останніми рухами самопроголошеного керівника Білорусі та чому ультиматум з боку Києва виявився ефективним.
Питання не лише в ретрансляторах
Недружні заяви з боку Лукашенка та білоруських чиновників лунали ще з 2022 року. Але Україна на них практично ніяк не реагувала, говорить Ярослав Чорногор. Ситуація загострилася після того, як на території Білорусі росіяни розмістили балістичні ракети «Орєшнік».
Це, мабуть, стало останньою краплею, яка показала, що Лукашенко використовує цей період для накопичення сил, торгівлі з росією, зокрема товарами військового призначення. Стало зрозуміло, що це небезпечно для України. І якщо ми й надалі на це не реагуватимемо, то в кінці-кінців пропустимо момент повноцінного вступу Білорусі у війну і не зможемо вже нічого зробити, — говорить Ярослав Чорногор.
Подальші дії керівництва України були спрямовані на те, аби запобігти повноцінному включенню Білорусі у цю війну. Продемонструвати, що Україна все бачить, і якщо Білорусь вступить у війну на боці росії, то ціна для них буде дуже високою.
І це спрацювало. Заява про 500 цілей, озвучена командувачем Сил безпілотних систем Робертом Бровді, серйозно остудила їх. Звісно, Лукашенко хоче й владу зберегти, й торгувати з росією, але ж не ціною ударів по інфраструктурі на території Білорусі. Ми багато говоримо про ретранслятори, але там багато військово-промислових підприємств і два нафтопереробні заводи, які працюють на користь росії. Лукашенко злякався, що може отримати реальні удари безпілотниками, — зазначає посол з особливих доручень МЗС України
Лукашенко на «шпагаті»: між путіним, страхом втратити владу та потенційними «далекобійними санкціями»
Тим часом росія намагалася тиснути на Лукашенка, продовжує Ярослав Чорногор. Зокрема, це було зрозуміло із розмови з послом росії в Білорусі Борисом Гризловим, де Лукашенко відверто заявив, що йде втягування Білорусі у війну і для нього це неприйнятно.
Мабуть це і зумовило його поїздку до путіна. Аби вирішити питання та максимально убезпечити себе від повноцінного втягування у війну. Судячи по тому, що це було дводенне перебування, то розмова була не простою. Лукашенку важливо зберегти статус-кво. Номінально він союзник росії, але ніяких наслідків від цієї співпраці не несе. Він хоче зняття санкцій, розблокування рахунків, збільшення торгівлі. І оскільки з американцями йому це частково вдалося, це його надихає на майбутнє. А тут така проблема. Що не лише економічні санкції світять, а й українські далекобійні. Це не символічні, а дуже практичні наслідки, — зазначає дипломат.
Подальша поїздка до КНР була вже логічним продовженням цієї стратегії. Адже потрібна була підтримка сильного союзника, який би забезпечив збереження офіційного суверенітету Білорусі.
Китаю потрібен білоруський балкон для того, щоб торгувати з Європою. Китай проти того, аби Білорусь вступала у воєнні дії повноцінно. І це можна прослідкувати по заявах під час зустрічі, — говорить Ярослав Чорногор.
Для Лукашенка повноцінний вступ у війну — це катастрофа
Попри це потенційна загроза наступу з боку Білорусі, як була з 2022 року, так і залишається. Виключати цього не можна, говорить Ярослав Чорногор. Варіанти можуть бути різні. Наприклад, путін усуне Лукашенка від влади та поставить свою людину. Але поки Лукашенко виконує побажання путіна, такий варіант малоймовірний. Тому самопроголошений керівник Білорусі продовжуватиме балансувати.
Для Лукашенка повноцінний вступ у війну — це катастрофа. Він просто може втратити владу. Також він розуміє, що незгода із путіним йому так само може коштувати влади. Тому він й балансує. Тому він поїхав на Валдай, тому він поїхав у Китай, тому він намагається домовитися з американцями. Він шукає можливості утриматися при владі, — зазначає Ярослав Чорногор.
«Росія використовує Білорусь як тилову військову базу»: у МЗС пояснили потенційні загрози для України
