Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Усе життя допомагала людям і загинула, рятуючи інших під ворожим вогнем.
Олена народилася 29 грудня 1967 року в селищі Новоайдар на Луганщині. Саме там минули її дитинство і юність.
Усе своє життя вона присвятила служінню людям. Багато років працювала санітаркою в Новоайдарській багатопрофільній лікарні, де заслужила глибоку повагу колег і пацієнтів. Олену знали як надзвичайно добру, працьовиту та відповідальну людину, яка завжди знаходила сили підтримати, заспокоїти й допомогти. Для багатьох вона стала прикладом справжньої людяності та самовідданості.
Жінка виховала трьох синів, яким прищепила любов до Батьківщини, повагу до людей і розуміння цінності чесної праці.
«Вона завжди дуже багато працювала, щоб утримувати своїх дітей. Окрім основної роботи, вона часто підробляла, завдяки чому досконало опанувала будівельні навички: вміла добре штукатурити, шпаклювати, клеїти шпалери та робити відкоси. І хоч за фахом вона швачка, але використовувала це лише в побуті: могла якісно пришити деталь і пошити одяг для родини. Також можу зазначити, що вона була дуже хорошою господинею, любила чистоту і порядок, пекла дивовижні пиріжки, якими часто мене пригощала. В нашому лікарському колективі її любили і поважали: відзначали, що вона могла працювати більше всіх», — пригадує подруга Юлія.
У 2019 році Олена ухвалила непросте, але свідоме рішення вступити на військову службу. Вона долучилася до складу 53-ї окремої механізованої бригади та проходила службу у медичній роті, що дислокувалася у Волновасі на Донеччині. У стабілізаційному центрі допомагала пораненим українським воїнам, рятуючи життя під звуки вибухів і постійних обстрілів.
Коли у 2022 році завершився контракт, жінка не змогла залишитися осторонь. Вона продовжила службу у Селидовому, де й надалі допомагала українським захисникам, виконуючи свій обов’язок із тією ж відданістю та внутрішньою силою.
20 листопада 2023 року під час виконання службових обов’язків Олена потрапила під ворожий обстріл. Вона загинула, рятуючи інших, так, як робила це все життя.
Олена Ковтуненко похована в Дніпрі на Краснопільському кладовищі.
Вічна пам’ять Захисниці!
Валерія Фургалець
Фото з особистого архіву подруги Олени Ковтуненко
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
У липні 2026 року через агресію рф проти України загинули щонайменше 437 цивільних, 2610 дістали поранення, підрахувала Моніторингова місія ООН з прав людини.
Роберт Шагєєв, який 2014 року без бою здав окупантам єдиний український підводний човен «Запоріжжя» та перейшов до флоту рф, загинув 13 серпня 2026 року.
Амур-Нижньодніпровський райсуд Дніпра 11 серпня 2026 року вперше очно засудив російського полоненого за зґвалтування жінки на Донеччині (ст. 438 ККУ).
Оператор відділення радіоелектронної боротьби
від 25000 до 65000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
Інспектор прикордонної служби (військова служба)
до 20000 грн
Львів
Державна прикордонна служба України
Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…