На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…
Європейським послам продемонстрували іноземні компоненти з російських ракет і дронів, випущених по Україні під час удару в ніч на 24 травня.
Про це повідомили в Офісі Президента 28 травня.
Представникам європейських держав продемонстрували деталі російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101 та дронів «Герань-2», якими в ніч на 24 травня росія атакувала Україну.
Нагадуємо, тоді російські війська здійснили масований комбінований удар по столиці, застосувавши балістичні ракети та ударні безпілотники. Під ворожим вогнем опинилися всі райони Києва. Внаслідок обстрілу в столиці троє людей загинуло, щонайменше 87 осіб дістали поранення.
У російських ракетах та дронах містилися компоненти іноземного виробництва, а саме — Швейцарії, Німеччини, США, Великої Британії, Японії, Китаю та інших — виготовлені, зокрема, цього року.

Також європейським послам показали окремі плати з «Орєшніка», які містять виключно російські й білоруські компоненти, виготовлені упродовж 2004–2014 років.
Раніше АрміяInform повідомляла, що це вже третє відоме застосування цієї балістичної ракети середньої дальності проти України. 24 травня удар «Орєшніком» прийшовся по гаражах у Білій Церкві, що на Київщині.

«Нам потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей, що надходять до росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — сказав радник — уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.
За його словами, також важливо посилити контроль над доступом Білорусі до іноземної електроніки. Частина компонентів, що їх містили російські ракети, була виготовлена на мінському заводі «Інтеграл», зокрема мікрочипи й плати для крилатих ракет та «Орєшніка».

Заступник керівника Офісу Президента Павло Паліса закликав представників європейських держав посилити роботу щодо санкційних обмежень, які вже є, та пришвидшити роботу над новими пакетами санкцій.
«Вам відомо, що росія заявляє, що вони готові запускати більше ракет для ураження об’єктів в Україні, особливо в Києві. Всі бачили результати. Йдеться не про якісь, як вони кажуть, „центри прийняття рішень“, ідеться про цивільне населення, про жертви серед цивільного населення. Вони не здатні завдавати таких ударів самостійно, без допомоги чи промислової бази з інших країн», — наголосив він.
Українська сторона закликала європейських партнерів посилити координацію в протидії тіньовому флоту. Зокрема, зупиняти та арештовувати судна на підставі матеріалів, зібраних СБУ, Офісом Генерального прокурора, Службою зовнішньої розвідки та Головним управлінням розвідки.
Завдяки тіньовому флоту країна-агресорка змогла заробити у 2025 році понад 101 мільярд доларів, більшу частину яких спрямувала на виробництво озброєння.
За словами Владислава Власюка, слід збільшити кількість персональних санкцій стосовно капітанів суден і компаній, які погоджуються виконувати таку роботу для росії.
Посли іноземних держав висловили підтримку українських пропозицій. Сторони домовилися про подальшу роботу над посиленням перевірок і додатковими санкціями щодо тіньового флоту рф.
28 травня Верховна Рада прийняла закон про ратифікацію Угоду про Позику на підтримку України з Європейським Союзом.
Схоже, що серед російських штурмовиків існує міф, ніби вони можуть сховатися від українських аеророзвідників, якщо знайдуть собі надійне укриття.
Кремлівський режим продовжує відправляти на війну в Україну найманців із країн Африки.
На Харківщині викрили неповнолітнього російського агента, який коригував ворожі повітряні удари по Чугуївському та Лозівському районах.
На Слов’янському напрямку складна ситуація в логістиці. Важко підвозити забезпечення на позиції та проводити ротації.
У Каневі на Чернечій горі відбувся третій Міжнародний музичний фестиваль «Заповіт».
Командир відділення 155 окремого батальйону територіальної оборони
від 23000 до 53000 грн
Степанівка, Сумська область
На папері ця армія виглядала значно сильнішою за українську. Але війна швидко показала: сама кількість ще не гарантує переваги. Бо сучасна війна — це не лише ресурс. Це швидкість рішень,…