Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Тернопільський міськрайонний суд виніс вирок мешканцю обласного центру, якого визнали винним у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України.
Чоловік систематично публікував у месенджері Viber інформацію про місцезнаходження військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час проведення мобілізаційних заходів.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, у період з серпня по листопад 2024 року обвинувачений був активним учасником Viber-групи «Антиполіцай» з близько 2500 підписників.
Він особисто збирав інформацію про пересування військовослужбовців місцевих ТЦК та СП і публікував її у чаті групи. Повідомлення містили конкретні адреси, маршрути переміщення та час проведення мобілізаційних заходів.
Суд встановив, що всі опубліковані дані відповідали фактичному місцезнаходженню військовослужбовців у зазначені моменти часу.
О 6:42. Двічі. У різні дні. Деталь, яку суд зафіксував у хронології злочину, говорить більше за будь-яку юридичну кваліфікацію.
29 серпня 2024 року — перше повідомлення о 6:42. 4 вересня 2024 року — знову о 6:42. Поки військовослужбовці ТЦК збирались на завдання, він уже відстежував їхні маршрути і попереджав тих, хто хотів уникнути зустрічі з ними.
Очевидно, це не були імпульсивні репости. Це схоже на розпорядок дня — спланована, систематична діяльність — з конкретною метою і конкретними наслідками.
Згідно з матеріалами справи, зафіксовано щонайменше 12 епізодів протиправної діяльності.
Як зазначено у вироку, інформація була доступна всім учасникам групи та їхнім знайомим, що давало змогу ухилятися від військового обліку і мобілізації.
Суд кваліфікував такі дії як пряме перешкоджання комплектуванню Збройних Сил України особовим складом в умовах воєнного стану. Фактично дії обвинуваченого грали на користь російської окупаційної армії — незалежно від того, чи усвідомлював він це повною мірою.
Окремо варто наголосити на тому, проти кого фактично діяв обвинувачений. Більшість військовослужбовців ТЦК та СП Тернопільської області — учасники бойових дій, які зазнали поранень та контузій на передовій. Вони повернулися не додому — а продовжили служити українському народові в тилу, виконуючи роботу з комплектування армії. Саме проти цих людей і була спрямована злочинна діяльність обвинуваченого.
7 січня 2025 року співробітники Управління СБУ в Тернопільській області провели обшук за місцем проживання обвинуваченого. Вилучено мобільний телефон — знаряддя злочину.
20 лютого 2025 року між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості. Чоловік визнав провину у повному обсязі.
14 квітня 2025 року Тернопільський міськрайонний суд затвердив угоду і виніс вирок. Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 114-1 КК України — перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період. Це тяжкий злочин.
Суд призначив п’ять років позбавлення волі. З урахуванням визнання вини, щирого каяття, активного сприяння слідству та двох неповнолітніх дітей на утриманні — покарання відбуває з випробувальним строком на один рік. Проте умови суворі: регулярна явка до органу пробації, обов’язкове повідомлення про зміну місця проживання чи роботи, заборона виїзду за межі України без погодження. Телефон Samsung Galaxy S22, з якого надсилались усі повідомлення, — конфісковано у дохід держави.
Вирок у Тернополі — не поодинокий. Раніше АрміяInform повідомляла про аналогічний вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області: адміністратор Viber-спільноти «Поліція SOS» опублікував 55 повідомлень із локаціями ТЦК по Коломийському району протягом 2023–2024 років. Вирок — також 5 років з випробувальним строком.
Українські суди послідовно кваліфікують подібну діяльність як тяжкий злочин проти обороноздатності держави. Ті, хто свідомо перешкоджає мобілізації, — працюють на ворога. І рано чи пізно постають перед судом.
