Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
У заході взяли участь представники структурних підрозділів Міноборони, органів військового управління Збройних Сил України та інститутів громадянського суспільства.
Про це повідомляє кореспондент АрміяInform.
Нарада відбулась під головуванням начальника Управління політики національного спротиву Міноборони Юрія Єленіча.
Під час заходу обговорили стан реалізації Закону України від 25.03.2026 р. № 4826-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань підготовки громадян до національного спротиву». відповідно до якого було замінено базову загально військову підготовку для студентів підготовкою здобувачів освіти до національного спротиву.
Окрім цього, учасниками обговорювалося бачення сучасної моделі військово-патріотичного виховання.
Захід підтвердив системний підхід до трансформації напрямку. Йдеться про перехід від базової загальновійськової підготовки до комплексної системи готовності суспільства до національного спротиву в умовах воєнного часу.
Як зазначили в Управлінні політики національного спротиву Міноборони (УПНС МОУ), питання національного спротиву стосується не лише сил безпеки та оборони, а всього суспільства. Адже концепція національного спротиву передбачає, що у разі загрози, або окупації кожен громадянин має знати, як діяти, мати відповідні навички та психологічну готовність.
Все вищезгадане неможливо сформувати виключно через державні інституції. Культура спротиву, патріотизм та готовність до дії — все це виховується роками і потребує участі широкого кола інституцій. Мова про школи, вищі навчальні заклади, скаутські організації, спортивні клуби тощо.
У цій справі інститути громадянського суспільства є незамінними. Вони працюють на низовому рівні, мають довіру людей і розуміють реальні потреби та настрої населення.
Також в УПНС МОУ наголосили, що довіра до системи підготовки будується через участь, а не через директиви. Коли громадяни бачать, що їхні організації залучені до формування політики, коли волонтери і активісти є не просто виконавцями, а співавторами системи, такий підхід якісно змінює ставлення суспільства до самої ідеї підготовки до національного спротиву. Це перетворює її з «державного обов’язку» на «спільну справу».
Особливої уваги заслуговує представлений УПНС МОУ аналітичний висновок за результатами проведеного НМЦ КП МОУ наукового дослідження на тему: «Особливості системи військово-патріотичного виховання молоді, що застосовується у російської федерації та на тимчасово окупованих територіях України, як дієвого механізму формування імперської свідомості і тотальної мілітаризації суспільства та визначального чинника забезпечення сталого комплектування збройних сил росії людськими ресурсами».
Представлені на нараді аналітичні висновки про те, як росія формує «імперську свідомість» і забезпечує тотальну мілітаризацію від дитячого віку, демонструють: ворог працює системно, довгостроково і через усі можливі канали впливу.
Протиставити цьому можна лише так само системну, але ціннісно протилежну роботу, засновану не на страху та примусі, а на усвідомленому патріотизмі та добровільній участі. І саме громадянське суспільство є головним провідником цих цінностей.
Залучення до наради представників інститутів громадянського суспільства свідчить про визнання Міністерством оборони їхньої ключової ролі у вихованні патріотизму та підготовці населення до національного спротиву. Синергія між державними структурами та громадянським сектором є одним із фундаментів формування національної безпеки та стійкості держави до сучасних викликів та загроз.
