Проте реальність значно масштабніша. Сьогодні цей навчальний заклад є інтелектуальним центром оборони, що готує фахівців, без яких неможлива сучасна війна. Офіцери бойового…
Пропрацювавши п’ять років в Національній поліції Києва, у 2024 році Єлизавета прийняла свідоме рішення звільнитися та приєднатися до Сил оборони.
Її історією поділилася у себе в соцмережах 101-ша окрема бригада охорони Генштабу ЗСУ імені генерал-полковника Генадія Воробйова.
За словами дівчини, яка ще під час БЗВП отримала позивний «Мурка», у чоловічому колективі вона почувається більш комфортно.
«Хлопці радо прийняли мене без гендерних стереотипів, коли побачили, що я з ними на одній хвилі й готова стояти за них горою не лише на словах. Намагаюся гідною службою виправдати цей ліміт довіри й поваги: бути надійною підтримкою та опорою, а не баластом», — пояснює захисниця.
Втім, сидіти в тилу Ліза принципово не захотіла, тому одразу попросилася на фронт.
«Напередодні успішно закінчила навчання на бойового медика, щоб у будь-якій критичній ситуації надати собі допомогу або врятувати ближнього. І чудово справлялася з цією місією спочатку на Торецькому напрямку, а потім — на Костянтинівському. Щоправда, посаду таки змінила — на оператора безпілотних літальних апаратів», — йдеться в присвяченому їй дописи.
Захопив у полон хитрістю: боєць 155 ОМБр розповів, як переграв окупантів у Гришиному
Сьогодні «Мурка» працює на важких бомберах.
«Стартувала з Vampire, якого орки називають „Баба Яга“ і бояться, наче чорт ладану. Це дуже потужний дрон, який може подолати 10-15 км із пристойною вагою. Спершу морально було надзвичайно важко: я усвідомлювала, яка колосальна відповідальність лежить на мені — доставка провізії, води, ліків і необхідних речей нашій піхоті. Плюс треба докладати максимум зусиль, щоб „пташка“ благополучно поверталася назад — їх обмежена кількість, і коштують вони кругленьку суму. Але після вдалих польотів швидко набула впевненості й натхнення. Тепер ще й активно міную та „мінусую“ противника», — ділиться бійчиня.
Проте бувають під час служби і не надто приємні моменти, як-от артобстріли, ракетні удари або скиди.
«Якось виїжджали з позиції на „Сенаторі“. І тут — пряме влучання окупантського FPV. Наші воїни вискакували з охопленого вогнем транспорту на ходу. На щастя, увесь екіпаж залишився з контузіями, але живим», — розповіли у бригаді.
За свою службу «Мурка» отримала відзнаку Головнокомандувача ЗСУ — почесний нагрудний знак «Золотий хрест».
«Моя особлива любов — це котики. Вони магічним чином заспокоюють своїм муркотінням, розслабляють і відволікають від сумних думок. А ще полюють на мишей — це важлива підмога в реаліях фронту, де гризуни можуть нашкодити не менше за під*рів», — зазначає дівчина.
Що ж до свого бачення майбутнього, то дівчина впевнена, що української сили духу, згуртованості та козацького запалу вистачить, «щоб російська навала згоріла дотла».
«Василівна рішає все»: як 51-річна психологиня «Тамада» стала опорою саперної роти
