Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Був світлою, щирою, надійною людиною, завжди готовою допомогти.
Микола народився 18 травня 1979 року в селищі Краснопавлівка Харківської області в багатодітній родині. Згодом сім’я переїхала до міста Енергодар Запорізької області, де промайнули його дитячі та юнацькі роки. Середню освіту здобув у школі № 3.
До великої війни Микола Білоус працював на Запорізькій атомній електростанції.
У лютому 2023 року чоловік добровільно став на захист України. Служив у складі аеромобільного батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ ЗСУ.
22 березня 2024 року під час бойового завдання на Донецькому напрямку біля села Кліщіївка воїн зник безвісти. Понад рік його доля була невідомою.
«До останнього велика атомна родина сподівалась, що Микола Білоус перебуває в полоні та скоро повернеться додому. На жаль, надії не справдилися. Нещодавно рідні захисника отримали звістку про його загибель», — сповістив у фейсбуці міський голова Енергодара Дмитро Орлов.
У громаді Миколу пам’ятають як людину праці — енергетика, який будував мирне життя, а з початком війни став воїном.
«Земляки згадують Миколу Білоуса як дуже добру, щиру і надійну людину — того, на кого можна було покластися, хто не залишався осторонь і завжди знаходив сили підтримати інших», — підкреслив голова Енергодара.
Попрощалися із захисником 29 квітня в Олександрії Кіровоградської області, куди родина переїхала, переживши шість місяців окупації на Запоріжжі.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Дмитро Орлов
За матеріалами: Олександрійська міська рада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
