Тут навчають офіцерів для воєнної та космічної розвідки, радіоелектронної та кіберборотьби, інформаційного протиборства, захисту інформації та безпілотних систем. Інститут є унікальним тим, що…
Під час зачистки ворожих позицій прикордонник Владислав діяв рішуче та відчайдушно, вразивши побратимів швидкістю реакції та впевненістю.
«Нас ще ніхто так не вів», — жартували згодом бійці, пригадуючи бойові дії на Чернігівщині у березні 2022 року.
Відтоді військовий має незмінний позивний «Екс» — скорочення від «Екстремал» на позначення його безстрашшя в бою.
Про вибір служити прикордонником та бойовий шлях, який проліг від кінолога і піхотинця до навідника-оператора БПЛА підрозділу «Фурія» бойової бригади «Гарт» Державної прикордонної служби України, старший сержант Владислав на позивний «Екс» розповів АрміяInform.
У прикордонники пішов за порадою дядька
У лавах Держприкордонслужби Владислав з 2020 року. Пригадує, що, отримавши повістку, мав змогу піти служити на вибір до ЗСУ, Нацгвардії чи ДПСУ.
Вирішальним стало слово маминого брата, який сам служив прикордонником і відтоді зберіг гордість, що був оборонцем державного рубежу, на все життя.
— Він казав, що прикордонники — це еліта, це почесно і відповідально боронити державний кордон. Ходив крутий — голова догори.
Я йому тоді зателефонував, порадився — і він переконав, щоб я навіть не сумнівався, а йшов служити тільки прикордонником і ніяк інакше, — розповідає Владислав.
Він не пошкодував про свій вибір, адже знайшов у Державній прикордонній службі покликання, побратимів і навіть відданого чотирилапого друга.
«Тепер собака вдома — скучає за мною»
До призову Владислав працював в екстреній медичній допомозі в Чернівцях, тож мав потребу та змогу відточити відповідальність й уміння миттєво реагувати на виклики.
Тож вимоги військової служби не стали для чоловіка несподіванкою, адже він звик до дисципліни та порядку ще в цивільному житті.
— Після випуску з навчального центру нас відправили служити на Чернігівщину. Згодом, 2021 року, підписав контракт і перевівся служити в Чернівці.
Там мені запропонували стати кінологом, і я купив собі лабрадора, вивчився. Тепер собака вдома — скучає за мною, а я за нею. Хоче якусь роботу — бігати, шукати, гратися, — каже прикордонник.
Побачитися з чотирилапим другом вдається лише під час відпусток. Попри те, що собака навчена шукати вибухові речовини, на фронті їй не місце.
«Прикривали дорогу на Гостомель»
Натомість сам Владислав на війні від самого початку широкомасштабного вторгнення, неминучість якого стала очевидною вже у січні 2022 року. Тоді його у складі загону перекинули на Волинь, де прикордонники пробули близько місяця.
Невдовзі ж після повернення до Чернівців, коли колони російської техніки вже посунули на Київ, військовий зголосився добровольцем на фронт.
— Підходить начальник і каже, що війна, треба їхати на Схід воювати: «Хто буде їхати?» Я, довго не думаючи, підходжу до начальника і кажу: «Я буду писати рапорт, переводьте мене.
Створили прикордонну комендатуру швидкого реагування, і я потрапив у той підрозділ. Виїхали на Чернігівщину і зустріли ворога там. Прикривали дорогу на Гостомель, — пригадує прикордонник.
Бої перших тижнів «широкомасштабки» назавжди врізалися в пам’ять Владислава, адже там він та його побратими вперше дізналися, якою є велика війна.
Так екстремально ще ніхто не супроводжував
Саме там і тоді Владислав пройшов перше вогневе бойове хрещення та здобув свій позивний «Екс», який з честю зберігає до сьогодні.
— Ми йшли на зачистку. Я йшов перший, говорив і показував хлопцям: «Вліво! Вправо!».
Коли ми вийшли, хлопці розказували, що ще їх так екстремально ще ніхто не супроводжував, — каже Владислав.
Досвід перших боїв знадобився потім під час боїв на Донеччині, де у 2022 році прикордонник брав участь в обороні Лимана і зазнав поранення.
Після лікування та реабілітації у 2023 року повернувся боронити Курдюмівку, Кліщіїівку й Озерянівку.
«Я прішол освобождать тєбя і твою семью!»
— У 2024 році нас перекинули на Вовчанськ, а потім у 2025 році знову Донецька область — Часів Яр, Краматорськ, Костянтинівка. Ті напрямки, де було гаряче, — пригадує старший сержант.
Найбільше йому запам’яталося, як 2022 року на Донеччині під Лиманом росіяни кричали про те, що прийшли визволяти українців.
— Ми залягли і тут з’являється ворог, починає кричати: «Хохол! Хохол! Я прішол освобождать тєбя і твою семью!». Це вже були «вагнерівці» тоді.
Окупанти були впевнені, що ми будемо їх зустрічати і здаватися в полон, але нічого в них, звісно, не вийшло — ми зустріли їх вогнем, — розповідає прикордонник.
Тільки після того, як росіяни наразились на відчайдушний опір українських захисників, вони почали розуміти, що прийшли в Україну не як визволителі, а як окупанти.
«Можемо впевнено працювати на 15 кілометрів углиб ворожого тилу»
З 2025 року «Екс» опанував фах оператора-навідника БПЛА. Спочатку літав на «мавіках» як розвідник, однак невдовзі опанував також важкий бомбер-гексакоптер «Вампір».
— Найчастіше ми літаємо вночі, знищуємо укриття, склади, техніку та живу силу ворога. Також доставляємо нашим хлопцям на передовій воду, продукти, боєприпаси.
Можемо впевнено працювати на 15 кілометрів углиб ворожого тилу. Найцікавіше знаходити ворожі бліндажі й викурювати звідти окупантів, — каже дронар, на рахунку якого вже чимало успішно уражених цілей.
Масове поширення БПЛА, наголошує прикордонник, кардинально змінило сучасну війну, адже саме завдяки дронам українські захисники впевнено нищать російських окупантів.
* * *
У Державній прикордонній службі наразі існує кілька підрозділів безпілотних систем, які стабільно забезпечують високі показники бойової роботи. Один із них — «Фурія» бойової бригади «Гарт», де служить «Екс».
Владислав переконаний, що для охочих долучитися до Сил оборони вибір одного з підрозділів безпілотних систем у складі ДПСУ — один із найкращих з усіх можливих варіантів.
Адже він поєднує давні славетні традиції прикордонників із сучасними новітніми технологіями, які дозволяють ефективно нищити ворога та боронити державні рубежі України.
