Тут навчають офіцерів для воєнної та космічної розвідки, радіоелектронної та кіберборотьби, інформаційного протиборства, захисту інформації та безпілотних систем. Інститут є унікальним тим, що…
Усе життя присвячував донькам.
Дмитро народився 5 листопада 1984 року в селі Переяславське на Київщині. У 2000 році закінчив Переяславську загальноосвітню школу, а згодом — вищий навчальний заклад, після чого працював у сфері комп’ютерних технологій.
З дитинства вирізнявся щирим серцем, добротою та готовністю допомогти іншим.
«Дмитро був люблячим і відданим батьком своїм дітям Олександрі та Ярославі. У їхньому житті залишився слід безмежної любові та турботи батька. Кожен день Дмитра був присвячений дітям, кожна мить з ними була для нього неоціненна. Він мріяв ростити своїх дівчат чесними, сильними та щасливими, вчити їх любити людей, шанувати рідну землю та цінувати життя. Кожна його думка була про дітей, кожен його крок — заради безпечного майбутнього їх та України», — йдеться в дописі Студениківської об’єднаної територіальної громади у фейсбуці.
Дмитро був мобілізований 4 серпня 2023 року. Як фахівець у сфері високих технологій проходив навчання у Британії, після чого служив гранатометником-розвідником розвідувальної роти у 132-му окремому розвідувальному батальйоні Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
За свідченням побратимів, Дмитро став прикладом відданості, мужності та відповідальності для всіх, хто служив поруч. Його колеги завжди знали: на чоловіка можна покластися у будь-якій ситуації.
Захисник загинув 1 листопада 2023 року внаслідок вогневого контакту з противником поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області. Майже два з половиною роки вважався зниклим безвісти. Останки Дмитра Самохіна ідентифікували за аналізом ДНК лише у квітні цього року.
Поховали воїна 7 квітня в рідному селі.
«У скорботі із родиною, батьками, братом та дітьми уся громада. Невимовним болем сповнені серця. Гине цвіт нації, дорогими українськими життями платиться за свободу та незалежність України», — зазначила голова Студениківської громади Марія Лях.
Дмитру назавжди 39 років. У нього залишилася сімʼя, дві доньки.
Вічна слава і шана Герою!
Фото з сайту Переяслав.City
За матеріалами: Переяслав.City, Студениківська об’єднана територіальна громада
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
