Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Головного сержанта взводу розмінування Степана з позивним «Бандера» нагородили орденом «За мужність» III ступеня за бойову роботу на Донбасі.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 48-ї інженерної Кам’янець-Подільської бригади Сил підтримки ЗСУ.
Військовий родом із Буковини. Позивний отримав від побратимів. Службу розпочав у складі 81-ї десантно-штурмової бригади на Донецькому напрямку.
У 2015 році в районі Водяного він зазнав першого поранення — під час відбиття штурму отримав осколкове ураження руки. Після евакуації переніс операцію та проходив лікування у військовому госпіталі в Чернівцях.
Під час повномасштабного вторгнення Степан знову воював на сході — на напрямку Лисичанськ — Сєвєродонецьк. Його підрозділ певний час перебував в оточенні. Там він отримав контузію і був евакуйований.
Після висновку військово-лікарської комісії, яка визначила його обмежено придатним до служби, перевівся до інженерно-саперного підрозділу.
Спочатку виконував завдання з відновлення інфраструктури — у Куп’янську, Куп’янську-Вузловому та Слов’янську. Згодом працював на напрямках Старомайорського, Великої Новосілки та Богатиря, де вже займався мінуванням і розмінуванням територій.
Один із найскладніших епізодів — робота на Курахівському напрямку. Сапери встановлювали протитанкові мінні загородження, щоб зірвати прорив противника. Під час першого виходу заклали десятки мін, у наступні дні — ще більше.
Після нічного виїзду близько третьої години група потрапила під атаку ворожих дронів. Перші вибухи пошкодили йому слух — лопнула барабанна перетинка. Він втрачав свідомість, але зміг піднятися. Наступний вибух поранив ноги.
Близько години Степан провів під обстрілами, ховаючись біля бетонної конструкції, поки його не евакуювали.
Лікування тривало понад рік — у кількох містах, від Гаврилівки до Запоріжжя і Вінниці. Загалом він переніс шість операцій. Останню зробили в Чернівцях — відновлювали слух.
Попри це, військовий повернувся до служби.
Нині сержант опановує дистанційну інженерну платформу GCS-200. Машина дозволяє виконувати розмінування, земляні роботи, транспортування вантажів і навіть викорчовування дерев без прямого ризику для сапера.
Платформа керується одним оператором за допомогою пульта з джойстиками, оснащена камерами кругового огляду, елементами штучного інтелекту та різним навісним обладнанням.
У бригаді наголошують: використання таких систем значно підвищує ефективність і безпеку роботи інженерних підрозділів на передовій.
