Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Невідомі під виглядом «допомоги» намагаються дізнатися чутливу інформацію про родини військовополонених і зниклих безвісти.
Про це повідомив 31 березня Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«На жаль, останнім часом з’являються випадки, коли невідомі люди під виглядом „допомоги“ намагаються дізнатися чутливу інформацію про вас та ваших рідних, які перебувають у полоні. Будьте обачними — їхні наміри не завжди добрі. Вони можуть створювати враження, що нібито працюють із державними органами — але це не так», — написав він.
Дмитро Лубінець наголосив, що передавати свої дані тим, хто не має підтверджених повноважень, може бути небезпечно. Особливо це стосується:
- інформації про військовослужбовця: де служить, обставини зникнення чи полону;
- контактів родини;
- копій документів, листів чи звернень.
За його словами, такі дані можуть бути використані для:
- шахрайства;
- передачі третім особам без вашої згоди;
- тиску або маніпуляції з боку ворога;
- психологічного впливу на вас і ваших рідних.
«Особливо небезпечно, якщо ця інформація потрапляє до держави-агресора — це реально може загрожувати життю», — йдеться в повідомленні.
Дмитро Лубінець закликав:
- передавати будь-яку інформацію тільки через офіційні державні органи та перевірені канали;
- ретельно перевіряти, хто до вас звертається і чи має ця людина або організація відповідні повноваження;
- не поширювати чутливі дані в соцмережах або сторонніх ресурсах;
- якщо є сумніви — відразу звертатися до державних органів або Офісу Омбудсмана.
Як повідомляла АрміяInform, за чотири роки роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з російського полону вдалось повернути 8669 українців.
